РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ: НАУКОМЕТРИЧНИЙ ПІДХІД ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ DIMENSIONS
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2025.460Ключові слова:
історія України; наукометрія; бібліометричний аналіз; кластерний аналіз; виміри; VOSviewerАнотація
Це дослідження представляє наукометричний аналіз того, як історія України представлена в міжнародному науковому дискурсі, на основі даних, отриманих з бази даних Dimensions. Воно продовжує попереднє дослідження подібної тематичної орієнтації, яке було проведено за допомогою платформи Web of Science. Методологія. За допомогою кількісних бібліометричних показників, включаючи тенденції публікацій, аналіз цитування, мережі співавторства та тематичну кластеризацію, це дослідження досліджує глобальну академічну видимість української історичної науки. Висновки. Порівняльна перспектива дозволяє ширше зрозуміти, як різні бібліографічні бази даних відображають динаміку досліджень. Результати дослідження виявляють закономірності в міжнародній співпраці, домінуючі установи, провідні предметні області та часові зміни наукової уваги. Особливий акцент робиться на впливі геополітичних подій на академічну продукцію. Ця робота не лише покращує розуміння історіографічної присутності України в глобальному науковому діалозі, але й ілюструє методологічний потенціал наукометричних інструментів у гуманітарних дослідженнях. Перспективи майбутніх досліджень. Стаття не лише окреслює сучасний стан досліджень з історії України, але й визначає нові перспективні напрямки дослідження для дослідників та практиків у цій галузі. Виявлені прогалини в дослідженнях можуть слугувати каталізатором для подальшої наукової роботи з історії України. Крім того, є надія, що представлений матеріал сприятиме ширшому представленню значного корпусу досліджень з історії України – від археології до сьогодення – у світовій академічній спільноті. Це особливо актуально в контексті інформаційної війни та цілеспрямованих дезінформаційних кампаній, що ведеться державою-агресором щодо України та її історичного наративу.
Посилання
Gevorgyan A., Mosinyan D. The Nature of Historical Research and Scientometric Methodology, Conatus –Journal of Philosophy, 2024, Vol. 9 (1), p. 33–43. [in English].
Soysal M. A. Bibliometric Analysis of History Researches on Turkey 1975–2023, Istoriya-History, 2024, Vol. 32, Issue 2, p. 157-176. [in English].
Renjith V., Pradeepkumar A., Rajesh S., Abhayan G. The Top-Cited Articles of the Journal of Archaeological Science: A Scientometric Analysis, Heritage: Journal of Multidisciplinary Studies in Archaeology, 2024, Vol. 11.1, P. 177-200. [in English].
Shyliuk O. Doslidnytski tendentsii v haluzi istorii Ukrainy: naukometrychnyi analiz za bazoiu WoS [Research Trends In The Field Of Ukrainian History:A Scientometric Analysis On WoS Basis], History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, 2024, Vol. 59, p. 79–86, DOI: https://doi.org/10.31861/hj2024.59.79-86 [in Ukrainian].
43 History, Heritage and Archaeology OR 4303 Historical Studies (Fields of Research); Ukraine (Free text in title and abstract).
Golder FA. Geschichte der Ukraine. Teil I. Von Michael Hruschewskyj, Professor der Geschichte an der Universität in Lemberg (Lemberg: Bund zur Befreiung der Ukraine, 1916, Pp. VIII, 224.), The American Historical Review, 1919, № 4 (24), p. 666–667. [in English].
Germonpré M., Sablin M. V., Stevens R. E., Hedges R. E. M., Hofreiter M., Stiller M., Després, et al. Fossil dogs and wolves from Palaeolithic sites, in Belgium, the Ukraine and Russia: osteometry, ancient DNA and stable isotopes, Journal of Archaeological Science, 2009, Vol. 36, Issue 2, p. 473–490. [in English].
Yaroshenko T.O., Yaroshenko O.I. Aktualni pytannia otsiniuvannia suspilnoho vplyvu naukovykh doslidzheny [Vital issues of evaluating the social impact of scientific research], Nauka ta naukoznavstvo [Science and Science of Science], 2024, N 2 (124), p. 52–82, DOI: https://doi.org/10.15407/sofs2024.02.052 [in Ukrainian].
Garba R., et al. East-to-west human dispersal into Europe 1.4 million years ago, Nature, 2024, N. 8005 (627), p. 805–10, doi:10.1038/s41586-024-07151-3 [in English].
Brandt L., et al. Human and animal skin identified by palaeoproteomics in Scythian leather objects from Ukraine, PLOS ONE, 2023, 18 (12): e0294129, https://doi.org/10.1371/journal.pone.0294129. [in English].
Guglielmi G. Oldest stone tools in Europe hint at ancient humans’ route there, Nature, 2024, doi:10.1038/d41586-024-00627-2. [in English].
Lazaridis I. et al. The genetic origin of the Indo-Europeans, Nature, 2025, 639(8053), p. 132–42, doi:10.1038/s41586-024-08531-5. [in English].
Fuchs K., et al. Life and death in Trypillia times: Interdisciplinary analyses of the unique human remains from the settlement of Kosenivka, Ukraine (3700–3600 BCE), PLOS ONE, 2024, 19(12): e0289769, doi:10.1371/journal.pone.0289769 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
