Наративна репрезентація образу лікаря в літературі США XIX століття
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.3.2018.66Ключові слова:
літературно-медичний дискурс, література США, наратив, наратор, дієгезисАнотація
Літературний образ лікаря як представника однієї з фундаментальних професій будь-якого суспільства постає своєрідним “лакмусовим індикатором” історичного контексту, тенденцій епохи та унікального світогляду нації. Мета дослідження: розглянути викладові стратегії у структурі літературного образу лікаря на прикладі американської прози XIX століття. Методи дослідження: історико-літературний, системний, наратологічний, метод рецептивної естетики. Наукова новизна. Вперше проаналізовано наративну конфігурацію американської прози XIX століття з точки зору викладової репрезентації образу лікаря. Досліджено літературно-медичний дискурс прозових творів Натані-еля Готорна, Едгара Аллана По, Генрі Джеймса, Едварда Белламі, Марка Твена, Стівена Крейна та Емброуза Бірса. Висновки. Для літературного образу лікаря XIX століття характерні ексцентричність і володіння “секретними знаннями” (Н. Готорн); захоплення альтернативними і псевдонауковими медичними теоріями (Е.А. По, Е. Белламі); екстраполяція діагностичного методу на сферу міжособистісних відносин (Г. Джеймс); безсилля допомогти пацієнту або ж нанесення йому шкоди (Марк Твен і С. Крейн); загострена цинічність (Е. Бірс). Прикметною є репрезентація образу лікаря в утопіч-но-футуристичному наративі Е. Белламі (роман “Погляд назад: 2000–1887”), згідно з яким лікар майбутнього – це всебічно розвинена, високоерудована та енциклопедично обізнана особистість. У межах аналізованих творів, за винятком оповідання Е.А. По “Правда про те, що трапилося з містером Вальдемаром”, образ лікаря незмінно моделюється в оповіді від третьої особи. Наративна репрезентація лікаря спрямована на критичне споглядання тогочасного інституту медицини та оцінювальну характеристику образу медичного працівника. В основі наративного моделювання образу лікаря лежать викладові стратегії іронізації і сатиризації, що пов’язано насамперед з історичним контекстом та особливостями розвитку медицини у Сполучених Штатах Америки аналізованого періоду. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні діахронічних трансформацій літературного образу лікаря в амери-канській прозі XIX-XXI століть.Посилання
Lysanets Yu. V. “Medychnyi dyskurs khudozhnoi prozy u koli suchasnykh literaturoznavchykh doslidzhen” [Medical discourse of artistic prose in the context of modern literary studies]: Proceedings of the Conference Title “Aktualni pytannia rozvytku filolohichnykh nauk u XXI stolitti (Odesa, 23-24 bereznya 2018 r.) [Proceedings of the Conference Title "Current Issues in the Philosophy of Philology and the XXI Stolits (Odessa, 23-24 March, 2018)], 2018, P. 26–29 [In Ukrainian].
McLellan F. “Literature and Medicine: Physician-Writers”, The Lancet, 1997, Vol. 349 (9051), P. 564–567.
Posen S. “The Portrayal of the Physician in Non-Medical Literature − Favourable Portrayals”, Journal of the Royal Society of Medicine, 1993, Vol. 86(12), P. 724–728.
Posen S. The Doctor in Literature: Satisfaction or Resentment? Abingdon, 2005, 298 p.
Buscemi N. Diagnosing Narratives: Illness, the Case History, and Victorian Fiction, Iowa City 2009, 202 p.
Markel H. “Reflections on Sinclair Lewis’s Arrowsmith: The Great American Novel of Public Health and Medicine”, Public Health Report, 2001, Vol. 116 (4), P. 371–375. doi: 10.1093/phr/116.4.371
Markel H. “A Book Doctors Can’t Close”, The New York Times, 2009, 18 August, D5.
Matsevko-Bekerska L.V. “Naratolohichna proektsiia kontseptu “heroi” [Naratological projection of the concept “hero”], Pytannia literaturoznavstva [Issues of Literary Criticism], 2009. Vol. 78, P. 278–292. [In Ukrainian].
Matsevko-Bekerska L.V. “Typolohiia naratora: komunikatyvni aspekty khudozhnoho dyskursu” [Typology of Narrator: Communicative Aspects of Artistic Discourse], Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho: zbirnyk naukovykh prats [Scientific Bulletin of V.O. Sukhomlynsky State University of Mykolayiv: collection of research papers], 2011, Vol. 4(8), P. 64–70. [In Ukrainian].
Ober K.P. “The Pre-Flexnerian Reports: Mark Twain's Criticism of Medicine in the United States”, Annals of Internal Medicine, 1997, Vol. 126, P. 152−156.
Ober K.P. “The Pre-Flexnerian Reports: Mark Twain's Criticism of Medicine in the United States”, Annals of Internal Medicine, 1997, Vol. 126, P. 152−156.
Reilly R. F. “Medical and Surgical Care during the American Civil War, 1861–1865”, Baylor University Medical Center Proceedings, 2016, Vol. 29 (2), P. 138–142.
Hawthorne N. Little Masterpieces, New York 1902, P. 3.
Hawthorne N. Little Masterpieces, New York 1902, P. 3.
Hawthorne N. Little Masterpieces, New York 1902, P. 19.
Hawthorne N. Little Masterpieces, New York 1902, P. 5.
Poe E.A. Tales of Suspense, New York 1986, P. 209.
Poe E.A. Tales of Suspense, New York 1986, P. 211.
Poe E.A. Tales of Suspense, New York 1986, P. 217.
Poe E.A. Tales of Suspense, New York 1986, P. 181.
Poe E.A. Tales of Suspense, New York 1986, P. 182.
James H. Washington Square, New York 1901, P. 8.
James H. Washington Square, New York 1901, P. 8.
James H. Washington Square, New York 1901, P. 8.
James H. Washington Square, New York 1901, P. 11.
James H. Washington Square, New York 1901, P. 95.
Bellamy E. Looking Backward: 2000 – 1887, Boston 1888, P. 32.
Bellamy E. Looking Backward: 2000 – 1887, Boston 1888, P. 37−38.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 241.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 239.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 250.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 240.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 241.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 241−242.
Crane S. The Red Badge of Courage, Clayton 2004, P. 50
Crane S. George’s Mother, New York 1896, P. 161.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 179.
Twain M. Pudd’nhead Wilson, Harvard 2015, P. 179.
Crane S. George’s Mother, New York 1896, P. 185.
Crane S. The Monster and Other Stories, New York 2015, P. 14−15.
Mitchell L. C. “Face, Race, and Disfiguration in Stephen Crane’s The Monster”. Critical Inquiry, 1990, Vol. 17.1, P. 174–192.
Bierce A. Fantastic Fables, New York 1899, P. 161.
Bierce A. Fantastic Fables, New York 1899, P. 54.
Bierce A. Fantastic Fables, New York 1899, P. 60.
Bierce A. Fantastic Fables, New York 1899, P. 100.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
