Епістемологічне значення роду в англійському мовознавстві
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.3.2018.54Ключові слова:
рід, граматична категорія роду, епістемологія, особа, стать, суспільство, культураАнотація
Категорія роду є, мабуть, чи не найскладнішою структурою, яка найбільше піддалася впливам та змінам в її мовно-семантичному вираженні. Вона має має свої структурні особливості, виходячи з референтів вираження – чоловічого, жіночого, середнього. В англійській мові рід є лексичним поняттям та співвідноситься зі статтю референта, а система роду в англійському мовознавстві значною мірою базується на природній статі. Однак, проблема роду та його характеристики вийшла далеко за межі граматики та розглядається філософськими, політичними, культурними науками. Мета статті полягає в дослідженні специфіки категорії роду, а саме в особливостях його вираження крізь призму філософських, культурологічних, політичних доктрин. Чимало науковців розглядають поняття роду не лише як граматичну категорію, але й як суспільну формацію. Біологічні, суспільні відмінності впливають на формування та становлення особливостей роду, його функцій та значень, підкреслюючи цим самим універсалізм цього поняття. Такий погляд бере свій початок із 70 – 80-х років XX століття в англо-американській традиції, яка виражалася у філософії, літературі, мистецтві. Рід, як вважають філософи, може впливати на формування культурологічних, суспільних, політичних доктрин. Основне значення роду – показати ментальні, анатомічні відмінності між чоловічими, жіночими та середніми особинами. Разом з епістемологією категорію роду можна розглядати з такими філософськими поняттями як універсалізм, есенціалізм, структуралізм тощо. Постмодерністські теорії віднаходять все нові й нові аргументи цьому явищу. Епістемологія роду відноситься цілком до філософського (теоретичного рівня). Філософський підхід до розгляду категорії роду був розроблений Нікольсоном, Платзером, Сюзаном Бордо, К. Девідом, Мартіном Роландом, Стіклендом та багатьма іншими дослідниками. В залежності від філософського (епістемологічного) значення роду можуть творитися нові суспільні формації, інституції, призначені для вдосконалення суспільно-політичного рівня.Посилання
Nicolson Linda. Gender. In A Companion to Feminist Philosophy, 1988, 320 p.
Nicolson Linda. Gender. In A Companion to Feminist Philosophy, 1988, 165 p.
Bordo Susan. Feminism, Postmodernism, and Gender-Scepticism, 1995, P. 35.
Bordo Susan. Feminist Skepticism and the “Maleness” of Philosophy. The Journal of Philisophy, 1988, N.11, P. 132.
Nicolson Linda. Gender. In A Companion to Feminist Philosophy, 1988, P. 165–167.
Martin Jane Roland. Methodological Essentialism, False Difference, and Other Dangerous Traps. In: Signs, Vol. 19, N. 3, 1994, P. 636.
Bordo Susan. Feminist Skepticism and the “Maleness” of Philosophy. The Journal of Philisophy, 1988, N.11, P. 134.
Опубліковано
2018-04-22
Номер
Розділ
Англійська мова
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
