Окличні речення у творах полемічної та ораторсько-проповідницької літератури (на прикладі «треноса» Мелетія Смотрицького)

Анотація

Мета дослідження. У статті розглядаються особливості функціонування окличних речень в полемічних і ораторсько-проповідницьких творах, проаналізовано їх з формально-синтаксичного і функціонально-семантичного поглядів. Встановлено, що основним засобом вираження емоцій і впливу на читачів в творах полемічної і ораторсько-проповідницької літератури є переважно такі види оклику пропозицій, як пропозиції, риторичні питання, значно рідше - нероздільні конструкції. Встановлено, що лексико-граматичними маркерами цих синтаксичних структур в основному є звернення, вигуки, емоційно-експресивні частки, модальні слова і т. п. Методи дослідження: описовий - для опису формально-синтаксичних і функціонально-семантичних особливостей окличних речень, взятих із творів полемічної і ораторсько-проповідницької літератури; зіставлення - для аналізу, синтезу і узагальнення характерних ознак усного та писемного мовлення з точки зору теорій мовних актів, а також процесів, що відбуваються під час публічного виступу; методики лінгвістичного спостереження, класифікації і систематизації - для визначення і розрізнення формально-синтаксичних і функціонально-семантичних особливостей різних видів і різновидів оклику пропозицій, які зустрічаються в творах полемічної і ораторско-проповідницької літератури. Наукова новизна. Вперше вичерпно проаналізовано особливості функціонування окличних речень у творах полемічної і ораторсько-проповідницької літератури, розглянуто їх з формально-синтаксичного і функціонально-семантичного поглядів. Визначено, що їх метою є посилення логічності викладу і вплив на читачів (слухачів) для формування їх світогляду. Висновки. Доведено, що в творах полемічної і ораторсько-проповідницької літератури оклику пропозиції використовуються з метою посилення логічності викладу і впливу на читачів (слухачів) для формування їх світогляду, а відповідно і громадянської позиції.