Сприйняття один одного в контексті становлення особистості. Проблемне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2017.43Ключові слова:
травма, концтабір, багатомовність, мультикультуралізм, ідентичністьАнотація
У статті розглядається, як мова формує художню і етнічну ідентичність за рік до, під час і після досвіду концтаборів в книзі автобіографічного змісту Аарона Аппельфельдта «Історія життя». Мови його дитинства, завдяки урокам івриту, сягають корінням в пошук нової ідентичності Ізраїлю. Сьогодні необхідно визначити три шари пам'яті: по-перше, ідеалізація карпатської сімейного життя, спогади сопрічасності, яка підтримує і закладивет основи мовної самобутності, але з великим досвідом, який підтримує, другий шар - рани і військові шрами, третій шар, соотвественно з траєкторією, - знаходиться на шляху стабілізації, це роки, проведені в Ізраїлі. Кожен шар відповідає іншої мови. Перетинаючи різні мовні і культурні простори (українське, румунське, тобто, роки, проведені в Чернівцях, табір в Придністров'ї, Україна після втечі з табору, Італія, Ізраїль), він не знає про встановлення сплетення ідентичності, як колись в Ізраїлі. Чотири мови (ідиш, німецька, русинська та румунський), які було чути його дитинство, створювали початкові емоції, мови Палестини, здаються йому екзотичними, але не мають коренів, емоційної реальності, без минулого, без необхідного фундаменту, на якому передбачається подальший розвиток рідного мови.
Посилання
Appelfeld, Aharon, Povestea unei vieţi [The story of a life], Iaşi, Polirom, Traducere din limba ebraică şi note de Any Shilon, 2009, P. 190.
Wald, Henri, Expresivitatea ideilor [Expression of ideas], Bucureşti, Ed. Cartea Românească, 1986, P. 77.
Milancovici, Speranţa, „Problema identităţii şi intelectualii evrei ai interbelicului românesc” [The issue of the Jewish identity and intellectuals of the Romanian interwar], Arad, „Studii de ştiinţă şi cultură”, 2010, anul VI, nr. 3 (22), P. 80-85.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 7.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 9.
Wald H. Expresivitatea ideilor..., op. cit., P. 85.
Hall E. T. The Silent Language, New York, Fawcett World Library, 1969, P. 38.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 22.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 132.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 14.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 139.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 100.
Milancovici S. „Problema identităţii...”, op. cit., P. 81.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 137.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 138.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 176.
Wald H. Expresivitatea ideilor..., op. cit., P. 84.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 143.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 143.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 151.
Wald H. Expresivitatea ideilor..., op. cit., P. 77.
Appelfeld A. Povestea unei vieţi..., op. cit., P. 191.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).