Cемантичний потенціал прикметника та його знакова природа в німецькій субмові “Iнфектологія”
DOI:
https://doi.org/10.24061/202732Ключові слова:
прикметник, знакова природа, семантичний та когнітивний потенціал, емотивний діапазон, фахова мова, фаховий мовний соціум, комунікативна функціяАнотація
Актуальність наукової розвідки зумовлена потребою вивчення семантичних можливостей та знакової природи прикметника у німецькому медичному дискурсі “Інфектологія”. Зроблені спроби вивчити ад’єктивні термінологічні одиниці, які віддзеркалюють специфіку концептосфери медицини з позиції їх семантичного потенціалу в мовному соціумі. Отже, метою наукової розвідки є аналіз знакової суті і семантичного діапазону прикметників у німецькій субмові “Інфектологія”, а саме: дослідження ад’єктивних термінологічних одиниць, які презентують мовну картину німецької концептосфери “Інфектологія” з огляду на їх семантичний потенціал та знакову природу.У статті використано такі методи дослідження: загальнонауковий метод аналізу виокремлених термінологічних одиниць, описовий, компонентний, а також метод взаємозв’язку змісту та форми спеціальних мовних одиниць з їх когнітивною цінністю. Наукова новизна наукового дослідження полягає у тому, що представлено знакову природу прикметника, його семантичні можливості у фаховій мові для уможливлення інтеркомунікації, виокремлено термінологічний тезаурус у складі лексичних одиниць з ад’єктивним компонентом, визначено його мовні функції. Висновки. Семантичні можливості прикметника і його знакова природа знайшли відображення в німецькій терміно-системі “Інфектологія”, яка розширила свої межі, набула стійкості і системності, позитивної і негативної конотації, використовуючи типові прийоми термінологізації, особливо і у результаті семантичного переосмислення загальновживаного слова, використання латинського терміна та метафоризації прикметника, яка розглядалась під кутом зору діяльністного підходу, коли особливого значення набуває єдність пізнавальної і комунікативної функції фахової мови.
Посилання
Bodnar O. M. “Problema znakovosti i prykmetnyk yak znak” [Problem of symbol and adjective as a sign], Visnyk KDU [Bulletin of KDU], Vyp. 3, Vzayemodia odynyts riznyh rivniv germanskyh mov, Kyiv, 1997, P. 74-75 [in Ukrainian].
Bodnar V. G. “Pro poniattya profesiina mova u suchasnii lingvistytsi” [About professional language concept in linguistics], Filologicheskiye nauki. Voprosy teorii i praktiki [Philological Sciences. Questions of theory and practice], Tambov: Gramota, 2014, N 2 (32), Part 2, P. 33-36 [in Ukrainian].
Drobko N. O. “Rol semantychnyh faktoriv pry slovotvorenni angliiskyh adyektyvnyh odynyts” [The role of symbol and adjective as a sign], Naukovyi visnyk Chernivetskogo universytetu [Scientific bulletin of Chernivtsi university], Vyp. 339-340, Chernivtsi: Ruta, 2007, P. 171-180 [in Ukrainian].
Duden: das Fremdworterbuch, hrsg. V. Wiss, Rat d. Dudenred; bearb. V. U. Kraif [u. a.], Aufl. neu bearb. Und erweit, Mannheim; Leipzig; [u. a.], 2005, 1104 p. [in German].
Duden: Worterbuch medizinischer Fachbegriffe, hrsg. V. Wiss Rat d. Dudenred; bearb. v. M. Bauer [u.a.], 8 Aufl., uberarb. Und erganzt, Mannheim; Leipzig [u.a.]: Duden, 2007, 862 p. [in German].
Dyakov A. Osnovy terminotvorennya: semantychni ta sotsiolingvistychni aspekty [Fundamentals of the term formation], Kyiv: Vyd. Dim “KM Academia”, 2000, 218 p. [in Ukrainian].
Dyakov A. Osnovy terminotvorennya: semantychni ta sotsiolingvistychni aspekty [Fundamentals of the term formation], Kiyv: Vyd. Dim “KM Academia”, 2000, 218 p. [in Russian].
Kyyak T. R. “Pragmatychni aspekty standartyzatsii ukrainskoi terminilogii” [Pragmatic aspects of standardization of the Ukrainian terminology], Movoznavstvo [Linguistics], 1993, N 1, P. 35-38 [in Ukrainian].
Kyyak T. R. “Pragmatychni aspekty standartyzatsii ukrainskoi terminilogii” [Pragmatic aspects of standardization of the Ukrainian terminology], Movoznavstvo [Linguistics], 1993, N 1, P. 35-38 [in Ukrainian].
Potebnya A. A. “Myshl i yazyk” [Thought and language], Slovo i mif [Word and myth], Moskva: Pravda, 1989, P. 17-201 [in Russian].
Shakhovskyi V.Y. Katehoryzatsyia emotsyi v leksyko-semantycheskoi systeme yazyka [Categorization of emotions in the lexical-semantic system of language], Voronezh: Yzd-vo Voronezh un-ta, 1987, 97 p. [in Russian].
Solntsev V. M. Yazyk kak sistemno strukturnoye obrazovaniye [Language as a systemic structural formation], Moskva: Nauka, 1977, 341p. [in Russian].
Ufimtseva A. A. Tipy slovesnyh znakov [Types of the verbal signs], Moskva: Nauka, 1974, 206 p. [in Russian].
Vostrova S. V. Linhvokohnityvni ta komunikatyvno-prahmatychni osoblyvosti suchasnoho anhlomovnoho medychnoho dyskursu (na materiali medychnykh tekstiv z problematyky VIL/SNIDu) [Linguistic-cognitive and communicative-pragmatic features of modern English medical discourse (on the material of medical texts on HIV / AIDS) ]: Extended abstract of candidate’s thesis: 10.0204, Kyiv, 2003, 20 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).