Вільні лірники Буковини як носії конкурентного світогляду
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2021.268Ключові слова:
ліра; лірники Буковини; спогади; художня та історична спадщина; сліпці-музиканти; етногенетичний вплив традиції лірництва на сучасну культуруАнотація
Мета роботи. На основі аналізу джерел літератури і доступних історичних документів простежити особливості процесу становлення і розвитку історії лірництва на території Буковини, як складової історичної спадщини українського народу. Методи дослідження: в процесі дослідження використані ретроспективний, аналітичний і узагальнюючий методи. Наукова новизна полягає в узагальненні інформації про представників української епічної музики на території Буковини та Буковинської Гуцульщини. Висновки: Лірництво, як унікальний культурний феномен, був поширений по всій території України, а також - Гуцульщині та Буковині з XVI і до 30-х років ХХ століття. Оскільки на території Буковини, як і на всій Україні, не було розвинене промислове виготовлення лір - ліри за своєю конструкцією були значно простіше. Відомими на Буковині лірниками були Юрій Федькович, з селища Путила, Василь Тонієвич з села Самакова, Петро Дзурак з села Дитинець, Дмитро Генцарь з села Руда (хутір Піліпковое), Василь Грицько, Іван Поховіч (Гнат) з Садгори (м.Чернівці).
Посилання
Cheremsʹkyi K. Shlyakh zvychayu [The way of custom], Kharkiv, Hlas, 2002r., 445p. [in Ukrainian].
Hnatyuk V. Lirnyky. Lirnytsʹki pisni, molytvy, slova, zvistky i t.p. pro lirnykiv povitu Buchatsʹkoho [Lyric songs, prayers, words, news, etc. about lyre players of Buchatsky district], Etn. zb., Ch. II, Lʹviv, 1896 [in Ukrainian].
Khay M. Budnyk i Kobzarstvo [Budnyk and Kobzarism], Lʹviv: Astrolyabiya, 2015r. 319p. [in Ukrainian]; Khay M. “Lirnytsʹka praktyka v Ukrayinsʹkykh Karpatakh i Peredkarpatti” [Lyrical practice in the Ukrainian Carpathians and Precarpathians], URL. www.bervy.org.ua/2013/05/1 [in Ukrainian].
Khay M. “Heneza i evolyutsiya istorychnykh form lirnytstva u Yevropi Synerhiya vykonavtsya i slukhacha v kobzarsʹko-lirnytsʹkiy tradytsiyi” [Genesis and the evolution of historical forms of lyricism in Europe Synergy of performer and listener in the kobzar-lyric tradition], Zbirnyk naukovykh pratsʹ naukovo-praktychnoyi konferentsiyi z mizhnarodnoyu uchastyu [Proceedings of the scientific-practical conference with international participation], Kyyiv–Kharkiv, 6 chervnya 2020 r., Uporyad. K. P. Cheremsʹkyi, Kharkiv–Kyyiv, Vydavetsʹ Oleksandr Savchuk; NTSNK “Muzey Ivana Honchara”, 2020, P. 75–90 [in Ukrainian].
Matsiyevsʹkyi I. Muzychni instrumenty hutsuliv [Musical instruments of Hutsuls], Vinnytsya, Nova Knyha, 2012r., 464p. [in Ukrainian].
Matsiyevsʹkyi I. “Khrystyyansʹke ta etnotradytsiyne v instrumentalʹniy muzychniy kulʹturi narodiv Karpat: vzayemozvyazky ta antynomiji” [Christian and ethno-traditional in the instrumental musical culture of the Carpathian peoples: relationships and antinomies], Tradytsiyna muzyka Karpat: khrystyyansʹki zvychayi ta obryady [Traditional music of the Carpathians], Ivano-Frankivsʹk, 2000, P. 5–14 [in Ukrainian].
“Slovo Mytropolyta Lʹvivsʹkoho u denʹ svyata Vozdvyzhennya Chesnoho i Zhyvotvoryashchoho Khresta Hospodnʹoho” [The speech of the Metropolitan of Lviv on the day of the Feast of the Exaltation of the Holy and Life-Giving Cross of the Lord], URL: https://ugcc.lviv.ua/2020/09/29/slovo-mytropolyta-lvivskogo-u-den-svyata-vozdvyzhennya-chesnogo-i-zhyvotvoryashhogo-hresta-gospodnogo [in Ukrainian].
Vahylevych I. “Boyky, rusʹko-slovʺyansʹkyy lyud u Halychchyni” [Boyky, Russian-Slavic people in Galicia], Peredm. ta pereklad z polʹsʹk. R. Kyrchiva, Zhovtenʹ, 1976, N 12, P. 119–121 [in Ukrainian].
Vintsenz S. Na vysokiy polonyni [On a high meadow], Ivano-Frankivsʹk: Lileya-NV, 201, 639p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
