ПРО МОЖЛИВІ ДЖЕРЕЛА ВІРШОВАНИХ ФОРМ ВАСИЛЯ ПАЧОВСЬКОГО

Анотація

У статті, що обговорюється, розглядається питання можливого походження віршованих форм одного з українських поетів-«молодомузівців» Василя Пачовського.
У статті наголошується, що про поезію В. Пачовського вже написано багато, починаючи від рецензій на його збірки і закінчуючи кандидатськими дисертаціями про його творчість та монографією про поетику його лірики. Дослідження, які або епізодично (М. Степняк, Є. Балла, Н. Мушировська, Н. Камінчук, Н. Науменко), або спеціально (Б. Бунчук) розглядають вірші поета, містять певні міркування щодо генеалогії його поетичних форм. Однак спеціального дослідження джерел віршованих форм В. Пачовського немає.
Метою цього дослідження є виявлення можливих джерел віршованих форм В. Пачовського шляхом порівняння його творів зі зразками національного фольклору, української та зарубіжної поезії.
Окрім фольклору, на поета вплинули також українські літературні пісні. У статті проведено порівняння пісні І. Котляревського «Віють вітри, віють буїни, аж древа гнуться...» та вірша В. Пачовського «Віють вітри, віють буїни...», а також вірша М. Шашкевича «Веснівка» з віршем В. Пачовського «Ой, тужу, тужу...», підкреслюючи стилізаційний характер творів поета.
Важливо, що найбільший вплив на В. Пачовського мали літературні пісні Тараса Шевченка. У статті розглядаються поезії Т. Шевченка «У перетику ходила...», «Ой, маю, мае я очіята...», «Якби мені черевики...», «Породила мене мати...», «Тече вода з-під явора...» та порівнюються з віршами В. Пачовського, дійшовши висновку, що автор «Розсипаних перлів» запозичив у Кобзаря не конкретну поетичну форму, а певні версифікаційні принципи та прийоми.
Крім того, у статті порівнюються тексти романсів С. Руданського «Мене забудь...» та вірша В. Пачовського «Забудь мене, забудь…», а також пісні «Чорний колір» у перекладі С. Руданського з віршем В. Пачовського «Твоя правда! – Ти пізнала…».
У дослідженні також можна знайти порівняльний аналіз структури поезій І. Франка «Раз зійшлися ми випадково…», «В вагоні», «Сипле, сипле, сипле сніх…», «Кожда кучера в мли…», «Каменярі» з одного боку та віршів В. Пачовського «Ти була мені все рада…», «Гонить коля з». Поділля», «Місяць світить, сипле сніг…», «Закурилися в горах верхи…», «Дух Богуна».
У статті також йдеться про запозичення В. Пачовським версійного досвіду видатних зарубіжних поетів. У ньому виділяється ряд віршів, позначених впливом польської поезії.
Отже, аналіз вірша показав, що можливими джерелами віршованих форм В. Пачовського найчастіше є народні пісні (щоразу поет пом'якшує їхню силабічну основу, перетворюючи ритм на силабо-тонічну), літературні пісні Т. Шевченка (В. Пачовський запозичує певні принципи та прийоми версій у Кобзаря), вірші І. Франка, польських поетів та Г. Гейне (як пісенні, так і непісенні тексти). Рідше поет спирається на пісенні зразки І. Котляревського, М. Шашкевича, С. Руданського, П. Карманського, Е. По. Щоразу поет стилізує протооснову, намагаючись створити свою неповторну форму.