РИТОРИЗАЦІЯ ЯК МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В РІЗНОТИПНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Анотація

У статті розглядається риторизація як методичний підхід до навчання української мови філологічно обдарованих учнів у різних освітніх умовах. Метою дослідження є обґрунтування методологічних основ риторизації навчального процесу під час викладання української мови як рідної та державної у середній та вищій освіті; окреслення типологічних особливостей діалогу, представлених у лінгвістичних та методологічних дослідженнях; та пропонування системи розвитку діалогічної та полілогічної компетенції на рецептивному, репродуктивному та продуктивному етапах. Новизна полягає в уточненні термінологічного обсягу риторизації та діалогічної/монологічної компетенції, понять, які залишаються недостатньо визначеними в сучасних дослідженнях, та в пропозиції комплексу інтерактивних завдань, спрямованих на підвищення ефективності комунікації в різних сферах життя відповідно до риторичних принципів. Застосовані методи включають аналіз лінгвістичних та педагогічних джерел, синтез для виявлення функцій діалогічних висловлювань, а також класифікацію та систематизацію практичного матеріалу відповідно до модельних навчальних програм. Результати дослідження свідчать про те, що сучасна освіта все більше спирається на риторичні принципи, а риторизація розглядається як ключова умова ефективної реалізації риторичного підходу. Риторизація тлумачиться як поступова інтеграція риторичних значень – знань, діяльності, жанрів, норм та діалогічної взаємодії – у вивчення мови. Інтерактивні методи на всіх етапах навчання підтримують продуктивну діалогічну взаємодію у вивченні української мови та методики її викладання.