ГРОМАДСЬКІ ТОВАРИСТВА ПЕРЕДМІСТЯ ЧЕРНІВЦІВ – РОША В ПЕРІОД РУМУНСЬКОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Анотація

У статті проаналізовано діяльність громадських товариств передмістя Чернівців – Роша в період румунської адміністрації. Дослідження виконано в межах міжнародного проєкту «RESTORY» (грантова програма Європейської Комісії «Горизонт-Європа», HORIZON-CL2-2023-HERITAGE-01, № 101132781) та ґрунтується на широкому комплексі архівних джерел Чернівецького обласного державного архіву, друкованих матеріалах міжвоєнної доби й мемуарній літературі. Актуальність роботи зумовлена необхідністю реконструкції малодосліджених аспектів повсякденного та громадського життя міського передмістя в умовах зміни державної юрисдикції, а також збереженням історичної пам’яті локальних спільнот. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від встановлення румунської адміністрації на Буковині до остаточного входження краю до складу СРСР у 1944 р. (1918–1940; 1941–1944). Метою статті є висвітлення процесу відновлення та розвитку громадських організацій у Роші в міжвоєнний період, а також аналіз ролі національних домів і культурно-освітніх інституцій у формуванні соціального простору передмістя. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, критичного аналізу архівних джерел і порівняльного підходу.

У статті простежено діяльність румунських товариств, зокрема культурно-економічного товариства Цецина (Țețina), Гуртка господинь (Cercul Gospodinelor), читальних кабінетів у Цецині, Роша–Стинці та Манастириській (Cabinetele de lectură Țețina, Roșa–Stânca și Mănăstiriște), а також нових організацій: Стефан Великий (Ștefan cel Mare), Князь Мірча (Principele Mircea), Трезвія (Trezvia). У німецькій громаді передмістя всі події суспільного значення були зосереджені навколо Німецького національного дому в Роші (Deutsches Haus in Rosch). Найвпливовішим об’єднанням стало Німецьке культурне товариство (Deutscher Kulturverein). У міжвоєний період на Роші функціонував місцевий осередок товариства Роші-Манастириська (Ortsgruppe Rosch-Manasteriska). Найактивнішими молодіжними організаціями були: Айгенхорт (Jungmannschaft Eichenhort), дівочий союз Фрея (Mädchenbund Freya), католицько-німецький молодіжний союз Ріттертроу (kath.-deutscher Jugendbund Rittertreu), католицько-німецьке дівоче товариство Edelweiß, Німецька марійська конгрегація дівчат передмість Роша–Манастириська (Deutsche marianische Jungfrauenkongregation der Vorstädte Rosch-Manasteriska) та ін. Українське населення передмістя гуртувалося навколо філії Українського чоловічого хору. В. Залозецький організував у районі Цецини музей гуцульської етнографії. Показано, що громадські товариства відігравали ключову роль у культурному житті, соціальній самоорганізації населення та збереженні локальних традицій.

Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу раніше неопублікованих архівних матеріалів, які дозволяють реконструювати багатонаціональний характер громадського життя Роші та уточнити вплив політичних трансформацій 1930-х років на діяльність місцевих об’єднань. Зроблено висновок, що, попри ускладнення політичної ситуації наприкінці міжвоєнного періоду, рівень громадської активності в передмісті Роша залишався високим і відігравав важливу роль у формуванні міської ідентичності. Висновки. У центрі конфлікту — намагання міської влади Чернівців встановити орендну плату за користування пасовищами, яка суперечила багатовіковим звичаям вільного випасу, що вважалися мешканцями Роші їхнім природним правом. Запровадження цієї плати в умовах бідності, високих податкових зобов’язань і наслідків голоду 1865 року сприймалося як несправедливе та репресивне. Відмова мешканців сплачувати збір, масова непокора та протистояння з поліцейськими й військовими підрозділами засвідчили високий рівень соціального напруження в громаді. Матеріал представляє інтерес для дослідників соціальної історії Австро-Угорщини, локальних громадських рухів, а також для вивчення механізмів фіскального тиску в імперських периферіях.