Сучасні романи в жанрі альтернативної історії як реалізація супротиву українців російській агресії (частина ІІ)

Анотація

Новизна дослідження. Через геноцидну війну Росії, спрямовану на знищення України у 21 столітті, фактори, що формують національну ідентичність, набули першорядного значення. Мета статті. Це дослідження визначає, аналізує та контекстуалізує новітні романи з альтернативної історії, такі як «Третій терцій» (2019) та «Передруки незавершених чернеток» (2020) Олександра Меньшова. Ці роботи надають комплексний погляд на ідеологічну та інформаційну боротьбу українців, які опинилися у ворожій державі. Вони також розкривають механізми, які Росія використовує для фізичного, культурного та інформаційного знищення України. Методологія. Основним методом дослідження є порівняльний аналіз. Висновки. Альтернативна історія слугує продуктивною метафорою, пропонуючи розуміння потенційного ходу європейської історії 20-го століття – та початку 21 століття – якби Росія зазнала поразки у своїх імперських амбіціях, зокрема у Другій світовій війні. Такі історичні деконструкції досліджуються в трилогії «Парад» Василя Кожелянка: «Парад у Москві», «Конотоп» та «Людський зоопарк Господа». Ці твори ілюструють, як заміна патріотизму, націоналізму та людиноцентризму москвоцентричним космополітизмом, пацифізмом та колективізмом історично змінила ідеології. Українська література, особливо класичні твори, зберігає приклади, що підходять для альтернативних історичних наративів. Олександр Меньшов, сучасний український письменник з Херсона, залишався у своєму рідному місті як на початку війни у ​​2014 році, так і під час повномасштабного російського вторгнення. Станом на 2023 рік він не виїхав. Його твори торкаються теми необхідності протидії ворогу, одночасно створюючи власний ідеологічний та інформаційний арсенал для опору геноциду – як у сьогоденні, так і в майбутньому. Вони наголошують на відновленні України як нації-переможниці в Європі та світі. На світовій культурній арені цей дискурс поширюється на розвінчування російських історичних та літературних фейків, викриття їхніх ідеологічних маніпуляцій та руйнування хибних наративів того, що Михайло Епштейн називає російською антиміфологією. Головною метою цього дослідження є окреслення та критичний аналіз фундаментальних імперських міфів та ідеологічних конструктів, які проникали в українську культуру та літературу протягом століть. Ці наративи були розроблені для сприяння поступовому розширенню, прищеплення комплексу Малоросійськості та знищення української національної ідентичності. Перспективи майбутніх досліджень. Важливою частиною цієї розмови є розгляд фальсифікації історії, зокрема перекручування ключових історичних постатей та їхніх ролей. Не менш важливим є висвітлення прикладів національної саморепрезентації, які формують основу культурного канону України, та привернення уваги до перемог нації на геополітичній карті Європи