Парресія як пам’ять жанру і тексту в творчості Володимира Винниченка-емігранта (інтерпретація Мішеля Фуко)

Анотація

Ця стаття досліджує складне поняття «жанрової пам'яті» в літературознавстві, пов'язуючи його з поняттям Мішеля Фуко парресії (безстрашного правдолюбства). Вона досліджує, як ці теоретичні рамки застосовуються до життя та еміграційної літературної та політичної творчості Володимира Винниченка. Мета. Головною метою є аналіз парресії як філософської концепції, інтерпретованої в рамках жанрової та текстової пам'яті в сучасній літературній критиці. Зокрема, вона демонструє, як політичні, етичні та філософські виміри парресії Фуко втілені в діяльності та творах Винниченка, особливо в період його еміграції. Методологія. Дослідження використовує теоретичний та порівняльний літературний аналіз, інтегруючи концепції з усталеної літературної теорії та філософії парресії Фуко. Воно включає детальний текстовий аналіз щоденників, публіцистичних статей, листів та вибраних романів Володимира Винниченка (наприклад, «Слово за тобою, Сталіне!»), розглядаючи їх як прояви парресіастичного дискурсу. Цей міждисциплінарний підхід поєднує літературний, філософський та культурний аналіз для інтерпретації його творчого та біографічного доробку. Висновки. У дослідженні робиться висновок, що Володимир Винниченко послідовно втілював парресію протягом усієї своєї політичної та літературної кар'єри. Його твори, включаючи щоденники, журналістику та романи, служили вирішальними платформами для вираження безкомпромісної правди та виконання глибокого морального обов'язку, часто зі значним особистим ризиком. Втілення Винниченком парресії точно відповідає п'яти основним характеристикам Фуко: відвертість, правда, небезпека, критика та обов'язок. Його непохитна відданість «чесності з собою» та готовність кинути виклик владі підкреслюють незмінну актуальність парресії для розуміння інтелектуалами та політиками, які стверджують незручні істини, особливо в умовах цензури та політичних репресій. Завдяки своїй безстрашній дискурсії Винниченко зробив унікальний та значний внесок у формування української ідентичності