Французька драматургія другої половини ХХ століття: традиції та новаторство
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2024.446Ключові слова:
французька драматургія; комерційний театр; академічний театр; театр слова; театр текстуАнотація
Французька драматургія другої половини ХХ століття продовжує розвиток у межах режисерського театру, коли роль драматурга зменшується, театральність переважає над літературністю. Мета статті – дослідити особливості розвитку французької драматургії та театру другої половини ХХ століття як одного із векторів розвитку французької художньої літератури. Актуальність дослідження зумовлена експериментами драматургів та режисерів, повʼязаними з текстовими видозмінами (театр слова, театр повсякденний, театр тексту). Режисери за допомогою алюзійно-образного ряду та через словесне вираження почуттів та емоцій персонажів оновлюють театральну мову, що забезпечує нові форми комунікації з глядачами. Гра зі словами режисера переростає в театрі слова в гру з глядачами. У 60-ті роки особливої популярності у Франції набуває пʼєса-перформанс, як результат колективної творчості, що свідчить про авангардні тенденції, які й дають можливість експерименту. Комерційний напрямок у французькій драматургії повʼязаний з бульварним театром, театром кабаре, розваг, де ставляться твори до того часу, поки цікаві публіці, це добре зроблені пʼєси, з літературною мовою та чіткою композицією. Академічний театр має у Франції державну підтримку, це театр, де переважає класична музика, репертуар, стала трупа, тобто академічний театр забезпечує сталість традиції, ставлять соціально орієнтовані пʼєси, реалізують культурно-освітні програми (лекції з мистецтва, театральні дискусії). Висновки. Різновекторність розвитку французької драматургії другої половини ХХ століття забезпечує їй зв’язок з традиціями та можливість експерименту, що свідчить про прогрес цього виду мистецтва
Посилання
Abirached R. La décentralisation théâtrale [Theatrical decentralization], Arles: Actes Sud Papiers, 2005, 176 p. [in French].
Corvin M. Le théâtre nouveau en France [New theatre in France], Presses universitaires de France, 2001, 128 p. [in French].
Dort B. Théâtre public [Public theater], Paris: Seuil, 1967, 384 p. [in French].
Fessenko V. Dernière littérature française [Latest French Literature], Éducation manuel, K.: Éd. Centre KNLU, 2015, P. 184 [in French].
Gignoux H. Histoire d'une famille théâtrale: Jacques Copeau, Léon Chancerel, les Comédiens-Routiers, la décentralisation dramatique [History of a theatrical family: Jacques Copeau, Léon Chancerel, the Comédiens-Routiers, dramatic decentralization], Lausanne: Éditions de l'Aire, 1984, 439 p. [in French].
Goetschel P. Renouveau et décentralisation du théâtre (1945 1981) [Renewal and decentralization of the theater (1945 1981)], Paris: Presses universitaires de France, 2004, 500 p. [in French].
Gontard D. La décentralisation théâtrale en France 1895 1952 [Theatrical decentralization in France 1895 1952], SEDES, 1973, 542 p. [in French].
Laurent J. La République et les Beaux-Arts [The Republic and the Fine Arts], Paris: Julliard, 1955, P. 239-253 [in French].
Rolland R. Le Théâtre du people [The people’s theater], Paris: Hachette, 1903, 192 p. [in French].
Ryngaert J-P. Lire le Théâtre Contemporain [Read Contemporary Theater], Dunod, 1993, 202 p. [in French].
Simon A. Dictionnaire du théâtre français contemporain [Dictionary of contemporary French theatre], Paris: Larousse, 1970, 255 p. [in French].
Urfalino P. L'invention de la politique culturelle, Hachette Littératures [The invention of cultural policy, Hachette Littératures], 2011, 432 p. [in French].
Vilar J. Le théâtre, service public [Theatre, a public service], Gallimard, 1975, P. 93 110 [in French].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
