Переваги та недоліки штучного інтелекту у вивченні іноземних мов
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2024.443Ключові слова:
штучний інтелект; іноземні мови; віртуальні помічники; переваги; недолікиАнотація
У цій статті досліджується багатогранна роль штучного інтелекту (ШІ) у покращенні процесу вивчення іноземних мов. Вона розглядає такі переваги, як персоналізований навчальний досвід за допомогою адаптивних алгоритмів, що задовольняють індивідуальні потреби студентів, зворотний зв'язок у режимі реального часу через мовні програми на базі ШІ та імерсивне середовище, створене віртуальними помічниками. Крім того, у статті підкреслюється зручність ШІ у наданні миттєвих перекладів та підказок щодо вимови, що робить вивчення мови доступнішим. І навпаки, вона розглядає значні недоліки, включаючи потенціал для зниження людської взаємодії, що може перешкоджати розвитку розмовних навичок, та ризик надмірної залежності від технологій, що призводить до поверхневого навчання. У статті також обговорюються занепокоєння щодо конфіденційності даних та етичні наслідки використання ШІ в освіті. Зрештою, вона виступає за збалансований підхід, який поєднує інструменти ШІ з традиційними методами для оптимізації результатів вивчення мови. Актуальність цієї теми зумовлена тим, що, оскільки ШІ стає все більш інтегрованим у вивчення мови, традиційні викладацькі ролі можуть опинитися під загрозою. Це ставить під сумнів майбутнє викладачів мов та якість навчального досвіду порівняно з навчанням людиною. ШІ може адаптувати навчальний досвід до індивідуальних потреб та надавати учням доступ до мовних ресурсів будь-коли та будь-де. Однак надмірна залежність від штучного інтелекту може перешкоджати розвитку розмовних навичок. Наприклад, покладання виключно на чат-ботів може обмежувати практичну практику, роблячи учнів менш впевненими у спілкуванні з носіями мови. Методологія дослідження базується на змішаному методологічному підході, що поєднує опитування та інтерв'ю для збору як кількісних, так і якісних даних. Метою цього дослідження є надання збалансованого уявлення про те, як ШІ можна ефективно використовувати у вивченні мови, одночасно усуваючи його обмеження. Аналізуючи ці фактори, викладачі та учні можуть приймати обґрунтовані рішення щодо включення інструментів ШІ у свої мовні дослідження. Елементи новизни дослідження зосереджені на дослідженні того, як більш складні алгоритми можуть передбачати потреби учнів та динамічно коригувати контент. Висновок. У сучасному світі штучний інтелект (ШІ) стає невід'ємною частиною освітнього процесу, особливо у вивченні іноземних мов. Обговорювані переваги, такі як персоналізоване навчання, підвищена мотивація учнів за допомогою інтерактивних платформ, автоматизоване оцінювання та використання розмовних чат-ботів, демонструють революційний вплив технологій на традиційні підходи до навчання. Однак, попри численні переваги, є й недоліки, такі як ризик втрати особистого контакту між вчителями та учнями, а також потенційні проблеми з довірою до автоматизованих систем оцінювання. Підкреслення важливості таких людських якостей, як емпатія та критичне мислення, підкреслює необхідність збалансованого підходу до інтеграції штучного інтелекту в освіту
Посилання
.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).