Cело Роша (Рошоша, Рошіша, Рушиця, Рошуша, Рошуше) в складі Молдавського князівства (1359 1774 рр.)

Анотація

У статті у рамках виконання проекту «RESTORY» – Грантова програма Європейської Комісії «Горизонт-Європа» (HORIZON-CL2‑2023- НERITAGE‑01-№ 101132781) вивчається історія одного з мікрорайонів м. Чернівці – Роші. Це – місцевість на південно-західній околиці Чернівців, яка від початку розвивалась як окреме поселення, згодом передмістя, і зрештою стала міським житловим мікрорайоном. З 1359 до 1774 р. територія сучасної Роші перебувала у складі середньовічного Молдавського князівства. Метою даного дослідження є вивчення історії означеного населеного пункту в цей період. Актуальність роботи полягає в унікальності опублікованого матеріалу, що стане основою для написаннямонографії про історію Роші. Хронологічні рамки обмежені часом перебування населеного пункту в складі Молдавського князівства (1359‑1774 рр.). Методика: аналіз даних переписів населення Молдавського кнізівства, літописів, грамот, документів та праць XVII‑XX ст., які висвітлюють історію цього періоду Роші; топонімічні та етимологічні дослідження. Наукова новизна: історія села (передмістя; мікрорайону м. Чернівці) Роша створюється вперше. Висновки. Таким чином, протягом більш ніж 400 років село Рошіша перебувало в складі Молдавського середньовічного князівства. Майже повна відсутність писемних джерел про Рошу в цей період зумовлена тим, що населений пункт було передмістям Чернівців, знаходилося в його межах. Протягом зазначеного хронологічного періоду Рошіша не відрізнялася ані зовнішнім виглядом, ані економічним чи соціальним становищем від інших сільських поселень князівства. Однією з характерних рис фіскальної ситуації Молдови були непомірні податки на користь Османської імперії (харач, пешкеш, бакшиш тощо), васалом якої князівство стало з XV ст. Крім того, існували податки та повинності на користь князя та правлячої верхівки (десятина, гоштина, робота, корвода, штрафи – душегубина, хаталм, чуботе, ферея тощо). З XVII ст. десятина зі злакових культур, що вирощували рошішанами, сплачувалася Великому Скиту з Галичини. Весь тягар фіскального навантаження лягав на селян і торговців Чернівців. У кінці молдавського періоду з 149 господарств в Рошіші податки сплачували 65 сімей, решта ж або сплачували окремі податки, або були звільнені від них через державну службу. Нескінченні військові напади на цю прикордонну територію тривали протягом усього молдавського періоду, починаючи з боротьби за незалежність князівства і до російсько-турецької війни 1768‑1774 рр. Одночасно постійні міждержавні конфлікти з Польщею завдавали спустошення і грабування Чернівців, і Роші. Ці страждання для населення посилювались частими голодними роками та епідеміями тяжких хвороб. У 1767‑1768 рр. в Рошіші була збудована дерев’яна церква, яку в народі називали «старою». Вона стала духовною «віддушиною» для селянина, пригніченого тяжкою працею, великими податками і повинностями. Конкретні дані про жителів Рошіши в кінці XVIII ст. стали відомі в результаті переписів населення, проведених у 1772‑1773 та 1774 рр. представниками російської окупаційної армії та господаря Молдови. Анексія північної частини Молдови, яка під австрійцями стала називатися Буковиною, поклала початок новому періоду в історії нашого краю та Рошіши зокрема.