Археологічні старожитності давньої околиці Чернівців – Роші та історія цецинської фортеці
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2024.430Ключові слова:
Поселення Роша; фортеця Цецино; грант на РЕСТАВРАЦІЮ; стародавні поселення; археологічні пам'ятки районуАнотація
У цій статті представлено аналіз археологічних знахідок на території передмістя, нині району міста Чернівці – Роша. Дослідження проводилося в рамках проекту «RESTORY», що фінансується грантом Європейської Комісії «HORIZON-CL2‑2023-HERITAGE‑01-№ 101132781». Мета дослідження. Автори дослідження стверджують, що район має включати такі одиниці, як Роша (Роса), Роса-Станка (Роша-Стинка), Цеціна (Чечіно) та Монастирище (Монастирище) географічно та адміністративно, яке протягом певного періоду навіть офіційно вважалося частиною Роші. Актуальність цього дослідження полягає в унікальності археологічних даних, які допомагають описати стародавній період до появи писемності в цьому регіоні, а також у всебічному вивченні історії фортеці Чечіно на основі середньовічних грамот та наукових праць з 19 по 21 століття. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від перших палеолітичних поселень (40 000-10 000 років тому) до 15 століття нашої ери. Мета дослідження - оцінити процес людського проживання на території сучасної Роші на основі сучасних археологічних знахідок, середньовічних документів та наукових праць 19-21 століть. Методологія. Дослідження включає аналіз археологічних об'єктів та артефактів у межах конкретної території Рошанського району та критичне вивчення документів відповідних історичних періодів. Детальне вивчення археологічних матеріалів, зосереджених у Роші, разом із раніше невідомими знахідками досліджень, проведених під час румунського управління регіоном, є науковою новизною. Висновки. Археологічні дослідження в цій частині сучасних Чернівців викликали науковий інтерес у багатьох дослідників, зокрема у Р. Ф. Кайндла, В. Мілковича, Т. Балана, Б. О. Тимошчука, С. В. Пивоварова, М. В. Ільчіва та інших. Вчені виявили кілька археологічних культур на цьому терені, зокрема Кукутень-Трипільську, Ноуа, Голіградську, Поянешть-Лукашівську, карпатські кургани, Райковець та різні слов'янські поселення. Особлива увага приділялася горі Цеціна, де було знайдено залишки оборонної споруди. Місцеві легенди, що досі зберігаються довгожителями Роши, збагачують знання про фольклор та культурні традиції мешканців цього району. Крім того, були досліджені наукові теорії щодо дати та будівельників кам'яного укріплення на горі Чечіно. Визначною знахідкою став скарб, знайдений у руїнах фортеці Чечіно в 1839 році, що складався з 19 срібних предметів, які зараз експонуються в Музеї історії мистецтв у Відні.
Посилання
«Altere Vertheidigungsanlagen in der Bukowina. Vortrag, gehalten in der III Hauptwersammlang vom 24 März des Bukowiner Landes Museums von Karl A. Romstorfer«, Jahrbuch des Bukowiner Landes Museums, 1895, P. 6-19
«Cum notorium, publicum et clarum sit, quod terram predictam Kazimirus secundus, rex Poloniae, sub Thataris conquisivit, et, mulris illam pacifice tenens temporibus, multa castra, videlicet Kamyniecz, Choczim, Chezin … et alia vel mura vel ligni construxit» (J. Dlugosz, Historiae Polonicae, II) Kaindl R. F. Geschichte von Czernowitz von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart, Czernowitz: H. Pardini, 1908, Р. 5, 7, 211).
«Die Ausgrabungen am Cecina« [The Excavations at Cecino] Czernowitzer Allgemeine Zeitung, 1929, 1. Sept., P. 5 [in German].
«Die Burg am Cecina» [The Castle on the Cecina], Czernowitzer Allgemeine Zeitung [Chernivtsi General Newspaper], 1929, 18. Aug., P. 20 [in German].
«Dr. Se fac săpături la Ţeţina» [Dr. Excavations are being carried out at Cecino], Ce ne spune d.prof. Bălan, Universul [The Universe], 1929, 28 August, Nr. 197, P. 6 [in Romanian]
«Oficiale. Şedinţa din 6 Maiu 1931», Buletinul Comisiunii monumentelor istorice [Official Meeting of May 6, 1931, Bulletin of the Commission for Historical Monuments], 1931, A. XXIV, Fasc. 68, april-iunie, P. 94 [in Romanian].
«Săpături archeologice la Ţeţina» [Archaeological Excavations at Cecino], Glasul Bucovinei [The Voice of Bukovina], 1929, 23 August, N 3025, P. 1 [in Romanian].
«Țețina». Societatea cultural-economică a românilor din Roșa-Cernăuți [«Cecino». The Cultural-Economic Society of the Romanians from Roșa-Cernăuți], 40 de ani de activitate cultural-economică (10 mai 1896-10 mai 1936), 1936, P. 13 [in Romanian]
Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016 [Archaeological Research in Ukraine 2016], Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, 2018, P. 307 [in Ukrainian].
Balan T. Documente bucovinene [Bucovinian Documents], Vol. VIII (1741-1799), Iași, Editura TAIDA, 2006, P. 117-118 [in Romanian].
Bodale Arcadie M. «Contribuții la cunoașterea documentelor referitoare la Bucovina păstrate la Österreichisches Staatsarchiv din Viena» [Contributions to the Knowledge of Documents Related to Bukovina Preserved at the Österreichisches Staatsarchiv in Vienna], Analele Bucovinei[Annals of Bukovina], 2013, A. XX, N 1, P. 96-116 [in Romanian].
Botushanskyi V. M., ed. Chernivtsi: Istoriia i suchasnist (Iuvileine vydannia do 600-richchia pershoi pysemnoi zahadky pro misto) [Chernivtsi: History and Modernity (Jubilee Edition for the 600th Anniversary of the First Written Mention of the City], red. V. M. Botushanskyi, S. V. Bilenkova, O. V. Dobrzhanskyi ta in., Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 2009, P. 10 [in Ukrainian].
Braichevskyi M.Yu. Rims'ka moneta na terytorii Ukrainy [Roman Coin on the Territory of Ukraine], Kyiv: Vyd-vo AN URSR, 1959, P. 199 [in Ukrainian].
Cantemir D. Descrierea Moldovei, cu o notiță introductivă, note explicative, un portret și o chartă de M. Nicolescu [«Description of Moldavia», with an introductory note, explanatory notes, a portrait, and a chart by M. Nicolescu], Editura librăriei Socec & Co, 1909, P. 52 [in Romanian].
Chernivetskyi oblasnyi kraieznavchyi muzei [Chernivtsi regional local history museum], Fondy N 12636-II-881; 12432-II-818.
Chițescu L. «Fortificațiile Moldovei pînă la mijlocul secolului al XV-lea» [The Fortifications of Moldova Until the Mid-15th Century], Carpica, Bacău, 1972, Vol. V, P. 143-168 [in Romanian].
Chițescu L. «Fortificațiile Moldovei pînă la mijlocul secolului al XV-lea» [The Fortifications of Moldova up to the Mid-15th Century], Carpica, Bacãu, 1972, Vol. V, p. 143-168. P. 229 [in Romanian].
Documentele lui Ștefan cel Mare publicate de Ioan Bogdan [The documents of Stephen the Great published by Ioan Bogdan], Vol. I. Hrisoave și hărți domnești (1457-1492), București, 1913, Р. 229-232 [in Romanian].
Documentele moldovenești înainte de Ștefan cel Mare [Moldavian Documents Before Stephen the Great], publicate de M. Costăchescu, Vol. I. Documente interne, Iași, Viața Românească, 1931, Р. 46-47, 420 [in Romanian].
Documentele moldovenești înainte de Ștefan cel Mare [Moldavian Documents Before Stephen the Great], publicate de M. Costăchescu, Vol. II. Documente interne și externe, Iași, Viața Românească, 1932, Р. 65, 609-611 [in Romanian]
Floareș D. Fortificațiile Țării Moldovei din sec. XIV-XVII [The Fortifications of the Land of Moldova in the 14th-17th Centuries], Iași: Editura Universității A. I. Cuza, 2005 [in Romanian].
George V. Grigore. «Cetatea Țețina (Cecina) de lângă Cernăuți (Ucraina) – monument istoric demolat de statul austriac și cel sovietic» [The Țețina (Cecina) Fortress near Chernivtsi (Ukraine) – A Historic Monument Demolished by the Austrian and Soviet States], Națiunea [The Nation], A. XIII, 24 ianuarie 2023 [in Romanian].
Giurescu, C C. Tîrguri sau orașe și cetăți moldovene din secolul al X-lea pînă la mijlocul secolului al XVI-lea [Fairs or Cities and Moldavian Fortresses from the 10th Century to the Mid-16th Century], București: Editura Academiei RSR, 1967, 379 p.; ed. II, București: Editura Enciclopedicã, 1997, 366 p., P. 323 [in Romanian].
Hurmuzaki E. Documente privitoare la istoria Românilor [Documents Concerning the History of the Romanians], Vol. I, N 236, Р. 826–828 [in Romanian].
Ilkiv M. "Arkheolohichni studii R. F. Kaindlia», Raimund Fridrikh Kaindl. Rozvidky z nahody 150-littia vid dnia narodzhennia [RaimundFriedrich Kaindl. Research on the Occasion of the 150th Anniversary of His Birth’], Chernivtsi: Knyhy–XXI, 2016, P. 164 [in Ukrainian]
Ilkiv M. V., Pyvovarov S. V. «Doslidzhennia Chernivetskoi filii OASU» [Research of the Chernivtsi Branch of OASU], Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2013, Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, 2014, P. 273 [in Ukrainian].
Ilkiv M. V., Pyvovarov S. V., Mykhailyna L. P.,Kalinichenko V. A. «Rozvidkovi doslidzhennia v okolytsiakh Chernivtsiv» [Research in the Vicinity of Chernivtsi].
Iorga N. «Les chateaux occidentaux en Roumanie» [Western Castles in Romania], BCMI, fasc. 60, 1929, P. 64 [in Romanian].
Iorga N. Istoria românilor [History of the Romanians], București, Vol. II, 1937, p. 208 [in Romanian].
Istoria artei militare a românilor până la mijlocul veacului al XVII-lea de generalul R. Rosetti [The History of Romanian Military Art up to the Mid-17th Century by General R. Rosetti], Academia Română, Studii și cercetări, LXXIV, Monitorul oficial și imprimeriile statului. Imprimeria națională, București, 1947 [in Romanian].
Izbornik, URL: http://litopys.org.ua/gramxiv/grb05.htm [in Romanian].
Kaindl R. F. Beträge zur Volkskunde des Ostkarpathengebietes [Contributions to the Folklore of the Eastern Carpathian Region], Zeitschrift für Osterreichische Volkskunde [Journal of Austrian Folklore], Wien, 1902, VIII Jahrgang, Р. 241-242 [in German].
Kaindl R. F. Geschichte von Czernowitz von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart [History of Czernowitz from the Earliest Times to the Present], Czernowitz: H. Pardini, 1908, P. 249 [in German].
Kaindl R. F. Istoriia Chernivtsiv vid naidavnishykh chasiv do sohodennia = Geschichte von Czernowitz von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart [The History of Chernivtsi from Ancient Times to the Present], Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 2008, P. 17-24, 293 [in Ukrainian, in German].
Kaindl R. F. Kleine Beiträge zur Kunde der Bukowina. Ueber die Erbauung der Burg auf dem Cecinaberge bei Czernowit» [Contributions to the Knowledge of Bukovina. On the Construction of the Castle on Cecina Hill near Chernivtsi], Ahrbuch des Bukowiner Landes Museums, 1897, Czernowitz, 1897, P. 75-77 [in German].
Karpenko Yu. O. Toponimiia tsentralnykh raioniv Chernivetskoi oblasti: Konspekt lektsii [Toponymy of the Central Regions of Chernivtsi Oblast: Lecture Notes], Chernivtsi: Vyd-vo Cherniv. un-tu, 1965, 76 p., P. 69-72 [in Ukrainian].
Lapedatu Al. Cetatea Albă [The White Fortress], 1913, VI, P. 59 [in Romanian].
lorga N. Les châteaux occidentaux en Roumanie [Western Castles in Romania, XXII], XXII, 1929, p. 64 [in Francais].
Luția Petre I. «Raportul Secțiunii regionale Cernăuți pe anii 1921-1925 întocmit pe baza raportului tehnic al inginerului H. Rezori» [Report of the Chernivtsi Regional Section for the years 1921-1925, compiled based on the technical report of engineer H. Rezori], Buletinul Comisiunii monumentelor istorice [Bulletin of the Commission of Historical Monuments], 1926, A. XIX, Fasc. 49, iulie-septembrie, P. 127 [in Romanian].
Masan O. «Serednovichnyi Tsetsyn v istoriohrafii XІX – pochatku ХХ st.» [Medieval Tsetsyn in the Historiography of the XIXth – Early XXth Century], Pytannia istorii Ukrainy, Chernivtsi, 2006, Vol. 9, P. 128-132 [in Ukrainian].
Masan O. «Tsetsynska Derzhava (Z istorii davnioi chernivetskoi okolytsi)» [The Tsetsyn State (From the History of the Ancient Chernivtsi Outskirts)], Bukovynskyi zhurnal, 2007, N 1, P. 56-58, 57 [in Ukrainian].
Mihalcea cu neamurile boerești ce au stăpânit-o de Zaharie Voronca [Mihalcea with the Boer tribes that ruled it by Zaharie Voronca], Cernăuți, 1912, Р. 5-8, 33-34, 108 [in Romanian].
Mykhailyna L. P. «Khronolohiia ta periodyzatsiia starozhytnostei raikovetskoi kultury» [Chronology and Periodization of the Raikovets Culture Antiquities], Arkheolohichni studii [Archaeological studies], Kyiv–Chernivtsi, 2000, Vyp. 1, P. 128-129, rys. 4 [in Ukrainian];
Mykhailyna L. Sloviany VIII-X st. mizh Dniprom i Karpatamy [The Slavs of the 8th-10th Centuries between the Dnipro and the Carpathians], Kyiv: In-t arkheologhii NAN Ukrainy, 2007, Rys. 14, 15 [in Ukrainian].
Niculiță-Voronca E. Datinile și credințele poporului român adunate și așezate ăn ordine mitologică [The Customs and Beliefs of the Romanian People Collected and Arranged in Mythological Order], Vol. I, Ediție îngrijită de V. Durnea, Studiu întroductiv de L. Berdan, Iași: Polirom, 1998, P. 108, 243-250, 403 [in Romanian]; Vol. II, Ediție îngrijită de V. Durnea, Iași: Polirom, 1998, P. 108, 554 [in Romanian].
Niculiță-Voronca E. Studii in folclor [Studies in Folklore], Vol. I, București, 1908, P. 105, 243-250 [in Romanian].
Olinescu D. Scrieri istorice, Vol. I, Ediție îngrijită de B. P. Niculică, Suceava, 2010 [in Romanian].
Pașcan Ioan V. Cernăuțul și suburbiile sale (schiță topo-etnografică și istorică) [Chernivtsi and its suburbs (topo-ethnographic and historical sketch)], Cernăuți: Editura autorului – Societatea tipografică bucovineană, 1899, P. 17 [in Romanian].
Piddubnyi I. Doslidzhennia na hori Tsetsyna (Refleksii na publikatsii pro istoriiu kam’ianoi vezhi) [Research on Mount Tsetsyna (Reflections on Publications about the History of the Stone Tower)], Arkheolohiia Bukovyny: zdobutky ta perspektyvy: Tezy dop. VIII mizhnar. nauk. Seminaru (m. Chernivtsi, 6 hrudnia 2024 r.), Chernivtsi: Tekhnodruk, 2024, P. 145-148 [in Ukrainian].
Pivovarov S. V. Dva malovidomi seredn'ovichni skarby z Bukovyny [Two Little-Known Medieval Treasures from Bukovina], Arkheolohichni studii [Archaeological Studies], Kyiv–Chernivtsi, 2000, Vyp. 1, P. 180-182 [in Ukrainian].
Pivovarov S. Numyzmatychnyi pam'iatky Bukovyny [Numismatic Monuments of Bukovina], Chernivtsi: Zelena Bukovyna, 2002, P. 194 [in Ukrainian].
Pivovarov S. Sered'novichne naselennya mezhyrichchya Verkhn'oho Prutu ta Sered'noho Dnistra, op.cit., P. 196, 207, 226, 231, 233, 235.
Pivovarov S., Kalinichenko V., Il'kiv M. «Doslidzhennya Chornivskoho horodyshcha pershoi polovyny XIII st. u 2012-2015 rr.» [Research on the Chornivka settlement of the first half of the 13th century in 2012-2015], Pytannya starodav'n'oi ta sered'novichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii [Issues of Ancient and Medieval History, Archaeology, and Ethnology], Chernivtsi, 2015, Vol. 2 (40), P. 25-26 [in Ukrainian].
Pivovarov S.,Kalinichenko V., Il'kiv M. «Doslidzhennya Chornivskoho horodyshcha pershoi polovyny XIII st. u 2015-2016 rr.» [Research on the Chornivka settlement of the first half of the 13th century in 2015-2016], Pytannya starodav'n'oi ta sered'novichnoi istorii, arkheolohii y etnolohii [Issues of Ancient and Medieval History, Archaeology, and Ethnology], Chernivtsi, 2016, Vol. 2 (42), P. 38 [in Ukrainian].
Pyvovarov S. V., Ilkiv M. V. Doslidzhennia na terytorii Chernivetskoi oblasty u 2010-2011 rr. [Research in the territory of Chernivtsi region in 2010-2011], Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini [Archaeological research in Ukraine]. 2011, Kyiv: Volynski starozhytnosti, 2012, p. 476 [in Ukrainian].
Pyvovarov S. V., Ilkiv M. V. Rozvidky Chernivetskoi fili OASU [Exploration of the Chernivtsi branch of the OASU], Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini [Archaeological research in Ukraine]. 2012, Kyiv-Lutsk: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy, 2013, p. 379 [in Ukrainian].
Pyvovarov S., Fedoruk A. «The Tsetsyna Stone Tower: On the History of Medieval Settlements in the Territory of Chernivtsi (13th –early 15th century)», Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu [Scientific Bulletin of Chernivtsi University], 2006, Vyp. 323/324, P. 80-85 [in Ukrainian].
Pyvovarov S., Ilkiv M. «Starozhytnosti epishnurovoho horyzontu v mezhyrichchi Verkhnioho Siretu ta Serednoho Dnistra» [Antiquities of the Epischnur horizon in the confluence of the Upper Siret and Middle Dniester rivers], Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia ta Volyni [Materials and research on the archeology of Prykarpattia and Volyn], Lviv, 2011, Vyp. 15, p. 292 [in Ukrainian].
Riduș B., Ilkiv M. «Novi znakhidky navisnykh zamkiv ta kliuchiv piznoho serednovichchya – rannoho novoho chasu na Bukovyni» [New Finds of Padlocks and Keys from the Late Middle Ages to the Early Modern Period in Bukovina], Arkheolohiya Bukovyny: zdobutky ta perspektyvy: Tezy dop. VIII mizhnar. nauk. seminariu (m. Chernivtsi, 6 lypsnya 2024 r.), Chernivtsi: Tekhnodruk, 2024, P. 157-158 [in Ukrainian].
Romstorfer C. A. Aus den «Mittheilungen der k. k. Central-Commission» [From the "Reports of the Imperial and Royal Central Commission"], Jahrbuch des Bukowiner Landes-Museums, Czernowitz, 1893, Vol. I, P. 60 [in German].
Romstorfer K. A. Bildende Kunst, Bukowina in Wort und Bild [Fine Arts, Bukovina in Word and Image], Wien: Verlag von E. Beyer, 1899, P. 412, 409-458 [in German].
Romstorfer K. A. Cetatea Sucevei, București: Editura Academiei Române, 1913, 112 p.; Р. 10-11;
Sbiera I.G. «Țețina și Horecea», Vatra: Foaia ilustrată pentru familie, 1894, P. 359-360.
Șimanschi L., Ciocan N. «Acte slavone inedite, din anii 1443-1447, privind istoria Moldovei» [Unpublished Slavic Acts from the Years 1443-1447 Concerning the History of Moldova], Anuarul Institutului de istorie și arheologie A. D. Xenopol [Annals of the A. D. Xenopol Institute of History and Archaeology], Iași, 1974, Vol. 11, P. 173-185 [in Romanian].
Șlapac M. Arhitectura de apărare din Moldova medievală (mijlocul sec. al XIV – mijlocul sec. al XVI-lea) [Defensive Architecture in Medieval Moldova (Mid-14th – Mid-16th Century)], Teză de doctor habilitat în studiul artelor, Chișinău, 2004 [in Romanian].
Staufe-Simighinowic L. A. Volkssagen aus der Bukovina [Folk Tales from Bukovina], Czernowitz, 1885 [in German].
Tymoshchuk B. «Stiibyshcha myslyvtsiv na mamonta» [Camps of Mammoth Hunters], Radyanska Bukovyna [Radyanska Bukovyna], 1968, 9 zhovtnia [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. «Znaikhidky na hori Tsetsyno» [Finds on Mount Tsetsyno], Radians'ka Bukovyna [Soviet Bukovina], 1960, 2 lystopada [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. O. Davn'orus'ka Bukovyna (X – persha polovina XIV st.) [Ancient Rus’ Bukovina (10th – First Half of the 14th Century], Kyiv: Naukova dumka, 1982, P. 14, 18, 22, 23, 51 [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. O. Davnorusska Bukovyna (X – persha polovyna XIV st.) [Old Rus' Bukovyna (10th – first half of the 14th century)], Kyiv: Naukova dumka, 1982, P. 88-92 [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. O. Old Rus' Bukovyna (10th – first half of the 14th century), op. cit., P. 98 [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. O. Slov'yany Pivnichnoi Bukovyny V-IX st. [Slavs of Northern Bukovina in the 5th – 9th Centuries], Kyiv: Naukova dumka,
, P. 167 [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. O. The Fortress on the Prut, op. cit., P. 70 [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. O. Tverdynia na Pruti [The Fortress on the Prut], Uzhhorod: Karpaty, 1978, P. 77, 78, 81 [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. O. Zustrich z lehenadoiu [Meeting with a Legend], Uzhhorod: Karpaty, 1974, P. 18 [in Ukrainian].
Tymoshchuk B. Pivnichna Bukovyna – zemlia slov'ians'ka [Northern Bukovina – Land of the Slavs], Uzhhorod: Karpaty, 1969, P. 134-135, 135, 178[in Ukrainian].
Vătășianu V. Istoria artei feudale în Țãrile Române [The History of Feudal Art in the Romanian Lands], vol. I, București: Editura Academiei RPR, 1959, 1018 p., P. 295 [in Romanian].
Vătășianu, Virgil. Istoria artei feudale în Țãrile Române [History of Feudal Art in the Romanian Lands], Vol. I, București: Editura Academiei RPR, 1959, 1018 p. [in Romanian].
Vitencu D. «Pentru începutul Cernăuțului» [For the beginning of Chernivtsi], Revista Bucovinei [Bukovina Magazine], Cernăuți, 1942, A. I, N 8, P. 317-321, 320-321 [in Romanian]
Voinarovskyi V. M., ed. Katalog pamiatok arkheolohii Chernivetskoi oblasti, vziatykh pid derzhavnu okhoronu [Catalog of Archaeological Monuments of the Chernivtsi Region Taken Under State Protection], Chernivtsi, 1992, P. 7, 8 [in Ukrainian].
Voznyi I. Istoryko-kulturnyi rozvytok naselennia mezhyrichchia Verkhnioho Siretu ta Serednoho Dnistra v X-XIV st. [The Historical and Cultural Development of the Population in the Interfluve of the Upper Siret and the Middle Dniester in the Xth–XIVth Centuries], Chernivtsi: Zoloti lytavry, 2009, Ch. 1: Poselennia, P. 78, 117, 181 [in Ukrainian].
Vynokur I. S., Hutsal A. F., Peniak S. I., Tymoshchuk B. O., Yakubovskyi V. I. Dovidnyk z arheologhii Ukrainy: Hmelnitska, Chernivetska, Zakarpatska oblasti [Handbook of the Archaeology of Ukraine. Khmelnytskyi, Chernivtsi, and Zakarpattia regions], Kyiv: Naukova Dumka, 1984, P. 112, 113 [in Ukrainian].
Vynokur I. S., Hutsal A. F., Peniak S. I., Tymoshchuk B. O., Yakubovskyi V. I. Dovidnyk [Reference Book], P. 112, 113 [in Ukrainian].
Werenka D. «Urkundliche Nachrichten über die Städte «Cecina» und «Tschernowitz» und deren Besitzverhältnisse im Jahre 1782 (Mit einem noch hicht veröffentlichen Plane)«, XXXIII. Jahres-Bericht gr.-or. Ober-Realschule in Czernowitz, Czernowitz, 1897, P. 13-42; P. 14-15.
Werenka D. Topographie der Bukowina zur Zeit ihrer Erwerbung durch Oesterreich (1774-1785), Czernowitz: Selbstverlag, 1895, 272 P.; P. 108;
Wickenhauser F. A. Bochotin, oder Geschichte der Stadt Cernäuz und ihrer Umgegend, Wien: Seidel & Sohn, 1874, 1. Heft, 121 P.; P. 11-12
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
