Філософська специфіка формування сучасної української культури
Ключові слова:
Історичний розвиток, пострадянський травматизм, релігійно- філософський контекст, світогляд, ідентичність, нова культураАнотація
З 1991 року Україна стала незалежною, проте її ідентичність та релігійні питання, породжені розпадом Радянського Союзу, залишаються малодослідженими. Однак, дивлячись на її нову позицію як частини сучасної Європи, можна стверджувати, що дослідження, що стосуються України, стають актуальною науковою темою. Таким чином, представлена робота, має на меті дослідити формування філософської естетики формування української культури. Робота спрямована на вивчення особливостей України як незалежної держави, яка знаходиться на перетині перетворень та намагається відновити свою культурну, духовну та філософську спадщину, адже незалежність України є однією з найважливіших геополітичних подій XX століття. У роботі виконано літературний огляд та дотичних до теми наукових думок, в роботі досягнуто максимальної об’єктивності. Об’єктом роботи є висвітлення актуального стану української культури, яка стає брендом у всьому світі. Наукова новизна полягає в тому, що з одного боку, Україна претендує на свою культурну оригінальність, а з іншого боку, вона стверджує свою внутрішню приналежність до західної культури. Оскільки представлена робота є одночасно історичною, культурною, релігійною і філософською, були задіяні різні галузі гуманітарних наук і та отримано найповнішу інформацію про українську культурно- філософську складову. Методи роботи: в даному дослідженні використано два підходи. Перший підхід полягає в аналізі історичного розвитку культури українського народу. Цей підхід передбачає аналіз дотичних наукових джерел та вибір тематичних праць від фахівців з різних країн. Другий підхід спрямований на поглиблене вивчення релігійно- філософського контексту, що на нашу думку є основою формування естетики та культури української нації. За сучасних умов відновлення національної релігійно- філософської спадщини в українському суспільстві є рятівним.
Посилання
Brylov D., Kalenychenko T. «Religion and nationalism in post- Soviet space», Routledge international handbook of religion in global society, 2020, URL: https://www.routledgehandbooks.com/doi/10.4324/9781315646435-33 [in English].
Doroshenko S.R., Sadovnikov O. K. Hrigory Skovoroda in modern Еurope, 2022, URL: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstre am/123456789/30268/1/507-509.pdf [in English].
Gomilko O. Hryhoriy Skovoroda’s Philosophy of Education: The Diff erence of the Modern Vision of the Philosophy of the Heart, 2019, URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/items/5c401f49-9b1f-4ba6-97bc-e42cc19e8a07 [in English].
Levyk B., Aleksandrova O., Khrypko S., Iatsenko G. «Geo-policy and Geo-psychology as Cultural Determinants of Ukrainian Religion, Mentality and National Security», Journal of History Culture and Art Research, 2020, 9(3), P. 217-225, URL: https://doi.org/10.7596/taksad. v9i3.2761 [in English].
Yaroshevich M., Petinova O. B. The main philosophical ideas of G. Skovoroda, 2022, URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15086 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).