Історія, розвиток та формування вчення про стрес-асоційовані психічні розлади: зв’язок виникнення стрес-асоційованих розладів з суспільними реаліями
Ключові слова:
Психіатрія, посттравматичний стресовий розлад, історія, стрес, війна, допомога та терапія, зростання розладів, пов'язаних зі стресом, управління стресом, волонтери, психічне здоров'яАнотація
Історія вивчення розладів, пов’язаних зі стресом, є одночасно захоплюючою та складною, оскільки її розвиток переплітається з численними змінами в наукових перспективах та інтерпретаціях. Протягом останніх десятиліть дослідники продовжували досліджувати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), аналізуючи його вплив на різні групи людей, вивчаючи механізми його розвитку та розробляючи нові методи лікування. Проведення сучасних досліджень у галузях нейробіології, психіатрії та соціології допомагає досліднику краще зрозуміти природу розладу та розробити ефективні методи його запобігання та більш ефективного лікування. Історія вивчення посттравматичних стресових розладів є гнучкою та все ще розвивається, включає нові технології та методи дослідження. Актуальність дослідження. Через повномасштабну війну Росії проти України, яка триває з 2022 року, кількість людей зі стресовими психічними розладами зростає. У рамках загальнонаціональної програми психічного здоров’я «Як справи?», ініційованої Оленою Зеленською, соціологічна компанія Gradus Research провела дослідницьку програму «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни: Хвиля 3». У результаті з’ясувалося, що ті особи, які останнім часом пережили стрес і сильну нервозність, серед основних причин називають повномасштабну війну Росії проти України (72 %), фінансові труднощі (41 %) та соціальні проблеми. та політична ситуація в Україні (38 %). Важливим аспектом є встановлення зв'язку між стресом та історичними подіями, які його спричинили. Метою дослідження є аналіз даних наукової літератури щодо історичних аспектів розвитку та становлення вчення про стрес-асоційовані психічні розлади, а також їх співвідношення з подіями суспільства. Для досягнення поставленої мети використано такі методи рецензування, як системний метод та контент-аналіз наукових матеріалів. Пошук матеріалів проводився з використанням баз даних GoogleScholar, PubMed, відкритих джерел Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших веб-порталів. Висновки. Аналізуючи зібрані наукові матеріали з вивчення стресу, можна констатувати очевидну взаємозалежність у випадках виникнення стресових розладів у контексті складних історичних подій. Ми бачимо, що розлади, пов’язані зі стресом, зростають, а також корелюють із безперервністю військового контексту. Це змушує нас продовжувати дослідження подібних розладів, щоб запобігти їм і надати необхідну допомогу та терапію
Посилання
Rezultaty doslidzhennia. «Tretia khvylia doslidzhennia Gradus Research (mentalne zdorovia)» [The third wave of Gradus Research study (mental health)], Hromadska orhanizatsiia «Bezbariernist», 2024, P. 3 URL: https://bbu.org.ua/tretya- hvilya-doslidzhennya- gradus-researchmentalne-zdorov-ya/?fbclid=IwAR0Vatj4lixz1K_zWBjOiqfDZE_CsCYhClPzlpQ1GbBNrcVSt26EfRV9YSU [in Ukrainian].
Abdul- Hamid WK. and Hughes JH. «Nothing new under the sun: post-traumatic stress disorders in the ancient world», PubMed, 2014; 19(6):549-57, DOI:10.1163/15733823-00196p02 [in English].
Rees O. «We need to talk about Epizelus: PTSD and the ancient world», Med Humanit, 2020 Mar; N 46(1), P. 46-54, DOI:10.1136/ medhum-2018-011557 [in English].
Rosen G. «Percussion and Nostalgia», Journal of the History of Medicine and Allied Sciences, 1972, Vol. XXVII, N 4, P. 448-450, DOI:10.1093/ jhmas/xxvii.4.448 [in English].
Jacob Mendez Da Costa. «Whonamedit? – The dictionary of medical eponyms» URL: https://www.whonamedit.com/doctor.cfm/2452.html [in English].
Borges, G. P., Tonon, J. H. A., Zunini, P. A. A. da S., Martins da Silva, A. S., Garcia, et al. «Soldier’s heart: the forgotten circulatory neurasthenia – a systematic review», International Review of Psychiatry, N 32(5-6), P. 510-519, DOI:10.1080/09540261.2020.1757925 [in English].
Holdorff B., Dening D. T. «The fight for traumatic neurosis», History of Psychiatry, 2011. Vol. 22, N 4, P. 465-476, DOI:10.1177/0957154x10390495 [in English].
Ashton E. «Shell-shock», Journal of the Royal Army Medical Corps, 2014. Vol. 160, Suppl 1. P. 11-12, DOI:10.1136/jramc-2014-000283 [in English].
Jones E., Fear N. T., Wessely S. «Shell Shock and Mild Traumatic Brain Injury: A Historical Review», American Journal of Psychiatry, 2007. Vol. 164, N 11, P. 1641-1645, DOI:10.1176/appi.ajp.2007.07071180 [in English].
Macleod A. D. «Shell shock, Gordon Holmes and the Great War», Journal of the Royal Society of Medicine, 2004. Vol. 97, N 2, P. 86-89, DOI:10.1177/014107680409700215 [in English].
Marett R. R. «The Individual and his Society: the Psychodynamics of Primitive Social Organization. By Abram Kardiner, M. D. with a Foreword and two Ethnological Reports by Ralph Linton. (New York: Columbia University Press. London: Oxford University Press, Humphrey Milford. 1939. Pp. xxvii + 503. Price 22s.)», Philosophy. 1940. Vol. 15, N 60, P. 438, DOI:10.1017/s0031819100036676 [in English].
Lovelace, Alexander G. «The Image of a General: The Wartime Relationship between General George S. Patton Jr. and the American Media», Journalism History, vol. 40, P. 108-120, DOI:10.1080/00947679.2014.12062936 [in English].
Lovelace, Alexander G. «Slap Heard around the World: George Patton and Shell Shock», Parameters: The US Army War College Quarterly, vol. 49, P. 71-91[in English].
Rutecki G. «Peleliu as a paradigm for PTSD: The two thousand yard stare», Hektoen International – An online medical humanities journal. URL: https://hekint.org/2017/01/22/peleliu-as-a-paradigm-for-ptsd-the-two-thousand-yard-stare/ [in English].
Friedman M. J. «Finalizing PTSD in DSM-5: Getting Here From There and Where to Go Next», Journal of Traumatic Stress. 2013. Vol. 26, N 5, P. 548-556, DOI:10.1002/jts.21840 [in English].
MD C. B. S. «PTSD, the Traumatic Principle and Lawsuits», Psychiatric Times. 1999. URL: https://www.psychiatrictimes.com/view/ptsdtraumatic- principle-and-lawsuits [in English].
WHO. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems ICD-10, URL: https://web.archive.org/ web/20141205050052/http://apps.who.int/classifi cations/apps/icd/icd10online2007/index.htm?gf40.htm+F431 [in English].
Burgess AW., Holmstrom L. L. «Rape Trauma Syndrome», American Journal of Psychiatry, 1974, Vol. 131, N 9, P. 981-986, DOI:10.1176/ ajp.131.9.981 [in English].
Rezultaty doslidzhennia. «Tretia khvylia doslidzhennia Gradus Research (mentalne zdorovia)» [The third wave of Gradus Research study (mental health)], Hromadska orhanizatsiia «Bezbariernist», 2024, P. 3 URL: https://bbu.org.ua/tretya- hvilya-doslidzhennya- gradus-researchmentalne-zdorov-ya/?fbclid=IwAR0Vatj4lixz1K_zWBjOiqfDZE_CsCYhClPzlpQ1GbBNrcVSt26EfRV9YSU [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).