Цивілізаційний код та менталітет
Ключові слова:
цивілізаційний код, менталітет, нація, архетип, ідентичність, культура, традиції, звичаї, вірування, моральАнотація
У пропонованій статті проаналізовано сутність і зміст понять «код», «культурний код» і «цивілізаційний код», що становить мету дослідження. Усі феномени культури, в тому числі етнічні, національні та релігійні культури, цивілізації, будь-які картини світу, створені розумовою діяльністю культури, мають свій код. Будь-який код - це система сигналів, яку можна відкрити певним ключем. Код посилає у світ сигнали, які відображаються в таких формах культури, як знаки, символи, артефакти, норми та правила, стереотипи та стандарти дій. Зрозуміти код можна лише при протиставленні своїх і чужих, своїх і чужих. У цьому дослідженні використовуються такі методи дослідження, як описовий, історичний та порівняльний. Культурно-цивілізаційні коди приховані в структурі людської психіки, сутності спільного та етносу на рівні «Я», тому вони відчувають себе цілісним цілим, суб’єктом своєї індивідуальної та колективної діяльності, стають суб’єктом пізнання та трансформації культури та цивілізації. Ця теза підкреслює новизну даного дослідження. Пріоритетною ознакою утвердження культурно-історичного та генетичного коду цивілізації як уособлення цілісності виступає процес зародження та розвитку ментальності кожного народу, в тому числі й українського, що має тривалий прогресивно-еволюційний характер. спосіб мислення і світосприйняття, прояви національного характеру, ядро суспільної свідомості, сукупність усталених традицій, соціально-психологічних і поведінкових норм і форм спілкування тієї чи іншої спільноти, що означає менталітет. Висновки. Вона проявляється на індивідуальному, груповому, етнонаціональному та цивілізаційному рівнях під активним впливом геополітичних, природних, економічних, соціальних та інших факторів. Відповідно, українська регіональна цивілізація втілює самобутній культурно-історичний код і відповідний менталітет, вироблений українським етносом протягом багатовікової історії.
Посилання
Hurevych A. Ya. Problemу srednevekovoi narodnoi kulturу [Problems of medieval folk culture], Moskva, 1981, Р. 282 [in Russian].
Istoriia v terminakh i poniattiakh: dovidnyk [History in terms and concepts: a guide], Vyshhorod: PP Serhiichuk M. I., 2014, Р. 30-31 [in Ukrainian].
Kassyrer Y. Opyt o cheloveke: vvedenye v fylosofyiu chelovecheskoi kultury [Experience about man: an introduction to the philosophy of human culture], Problema cheloveka v zapadnoi fylosofyy, Moskva, 1988, P. 273 [in Russia].
Kniazeva E. N., Kurdiumov S. P. Antropolohycheskyi pryntsyp v synerhetyke [Anthropological principle in synergetics], Voprosy fylosofi i [The Phylosophy issues], 1997, N 3, Р. 62-79 [in Russian].
Kondorse Zh.-A. Eskyz ystorycheskoi kartyny prohressa chelovecheskoho razuma [Sketch of a historical picture of the progress of the human mind]. Moskva- Leningrad: Sotseskyz, 1936, 287 р. [in Russian].
Kont O. Dukh pozytyvnoi fylosofyy (Slovo o polozhytelnom myshlenii) [The Spirit of Positive Philosophy]. Rostov-na- Donu: Fenyks, 2003, 256 р. [in Russian].
Krymskyi S.B., Pavlenko Yu. V. Tsyvilizatsiinyi rozvytok liudstva [Civilizational development of mankind], Kyiv: Feniks, 2007, 316 р. [in Ukrainian].
Mykhalchenko M. Velykyi tsyvylyzatsyonnyi vzryv na rubezhe ХХ-ХХІ vekov [The Great Civilizational Explosion at the Turn of the 20th – 21st Centuries], Kyiv, Parlamentskoe izdatelstvo, 2016, Р. 321 [in Russian].
Pyvovarov Yu. O neobkhodymosty metodolohycheskoho samoopredelenyia dlia ponymanyia Rossyi, Metod: Moskovskyi ezhehodnyk trudov po obshchestvovedcheskym dystsyplynam. Sbornyk nauchnikh trudov.[On the need for methodological self-determination for understanding Russia], Moskva, Instytut nauchnoi informatsii po obshchestvennym naukam, 2011, Vyp. 2, Р. 72-73 [in Russian].
Pyvovarov Yu. S. O neobkhodymosty metodolohycheskoho samoopredelenyia dlia ponymanyia Rossyy [On the need for methodological self-determination for understanding Russia], Moskva, 2013, Р. 82 [in Russian].
Grens P. Adornos Philosophie in Grundbegriff en: Aufl цsung einer Deufungsprobleme [Adorno’s philosophy in basic terms: solving a problem of interpretation], Frankfurt am Main, Klostermann, 1974, Р. 245 [in German].
Strasser S. Understanding and Explanation. Basic Ideas Concerning the Humanity of the Human Sciences, Pittsburgh, 1985. Р. 174 [in English].
Veber M. Yzbrannіe proyzvedenyia [Selected works]. Moskva, Prohress, 1990, Р. 171 [in Russian].
Yaspers K. Istoki istorii i jejo tsel [The origins of history and its purpose], Moskva, Respublyka, 1994, Р. 257 [in Russian].
Zdereva H. Sovremennуe problemу metodolohyy ystorycheskoi nauky y prepodavanyia istorii v vuze [Modern problems of the methodology of historical science and teaching history at universities], URL: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).