Відображення стану угорського населення Буковини на початку Другої світової війни в документах державного архіву Чернівецької області

Анотація

Початок Другої світової війни приніс значні зміни Королівству Румунія як у відносинах з традиційними союзниками, так і в структурі території. Втрата низки територій призвела до добровільного відтоку частини населення з місць традиційного проживання. Останнє стосується не лише німців, а й угорців, які репатріювались у 1941 р. Мета статті. Метою даної публікації є введення до наукового обігу відомостей про угорське населення Буковини в початковий період Другої світової війни, викладених у документах Державного архіву Чернівецької області. Методи дослідження. При вивченні цього питання використовувався синхронний підхід та спеціальні історичні методи. Для дослідження ситуації застосовано порівняльно-хронологічний методи. Останні методи дозволили простежити послідовність подій, пов’язаних із вирішенням питання репатріації угорського населення Буковини, яке проживало у п’яти селах на півдні краю. Застосування синхронного методу дає змогу простежити послідовність прийняття рішень урядовцями щодо угорського населення в контексті територіальних втрат Румунії та здійснення ревізіоністської діяльності угорцями. Академічна новизна статті полягає в тому, що вона вперше відтворює ситуацію, пов’язану з вирішенням питання про долю угорського населення Буковини на початку Другої світової війни та початку німецько-радянської кампанії. в українській історіографії. Висновок. Територіальні втрати Королівства Румунія, що відбулися протягом червня-вересня 1940 р., призвели не тільки до зміни політичної ситуації в самій країні та втрати повноважень окремих інституцій, а й до зміни етнічної ситуації в країна. Відокремлення північно-західної частини Ардеалу від Румунії за рішенням Віденського арбітражу від 30 серпня 1940 р. відіграло вирішальну роль у рішенні угорської національної меншини Буковини про репатріацію до Угорщини. Водночас Віденський арбітраж не вирішив, як показали наступні події, питання відносин між Румунією та Угорщиною, які залишалися напруженими протягом наступних етапів Другої світової війни аж до осені 1944 р. Незважаючи на участь в альянсі з Німеччиною в 1941-1944 рр. Угорщина і Румунія перебували в стані прихованого протистояння, що проявлялося в присутності румунських військових частин на новому кордоні з Угорщиною, таємній міграції жителів Ардеалу через новий кордон країн, а також постійна розвідувальна та пропагандистська діяльність з обох сторін.