Поетичний синтаксис віршованих творів Сидора Воробкевича останнього періоду творчості (1876-1903)

Анотація

Важливу роль у вираженні поетичної мови Сидора Воробкевича відіграють синтаксичні засоби. Мета. Дослідити функціонування поетичного синтаксису в поетичних творах Сидора Воробкевича третього періоду творчості (1876-1903). Методи дослідження зумовлені метою і завданнями роботи, об’єктом дослідження і є комплексними. Практикувалися герменевтичний метод та метод повільного читання (метод рецептивної поетики), спрямовані на розкриття художніх засобів С. Воробкевича, інтерпретацію його творів. Застосовано формальний метод, заснований на використанні статистичних даних, кількісної обробки матеріалу, спрямований на аналіз аспектів версифікації. Особливої ​​уваги заслуговує принцип «частотного коефіцієнта» (ЧК), який є відношенням поетичного елементу до кількості рядків і практикувався у працях В. Півторака, О. Романиці та Р. Пазюка. Такий підхід дав змогу отримати об’єктивні висновки щодо різних складових поезії письменника. Наукова новизна. Уперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження поетики поетичної творчості С. Воробкевича; вони аналізуються з точки зору поетичного синтаксису. Висновки. Важливу роль у розумінні поетичної мови митця відіграють синтаксичні засоби. Складовими поетичного синтаксису є повтори, серед яких переважають анафори. Переважно його вживання припадає на ІІІ період творчості поета (FC – 0,04). Оскільки цей період є найбагатшим на творчі досягнення, покажемо динаміку ще кількох фігур: рефрен (І період – 0,002, ІІ – 0,001, ІІІ – 0,002), підйом (І період – 0,002, ІІ – 0,008, ІІІ – 0,008), конділк (І період – 0,005, ІІ – 0,005, ІІІ – 0,01). Добір стилістичних фігур у творах С. Воробкєвича досить багатий. У римованій поезії риторичні питання, інверсія, антитеза, енжамбеман, еліпсис, образний паралелізм, анадиплозис, азіадетон, полісиндектон, плеонамізм, анастрофа, лікасапрен, поліптот, прокляття, кульмінація, симпозіум тощо застосовувалися Буковинським поетом.