Англомовний фаховий дискурс в контексті гуманітарно-наукової парадигми

Автор(и)

  • Руслана Слухенська Буковинський державний медичний університет, Україна
  • Вікторія Куковська Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна
  • Ігор Марценяк Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна
  • Ірина Куковська Буковинський державний медичний університет, Україна

Ключові слова:

Англійська мова, наука, лінгвістика, ІКТ, науковий дискурс, гуманітарні знання

Анотація

Актуальність проблеми англомовного дискурсу в парадигмі гуманітарного знання пов’язана з трансформацією наукової картини світу та переорієнтацією на синергетичні підходи. Англійська мова, маючи глобальний статус у міжнародному науковому вимірі, окрім звичних перекладацьких та комунікативних функцій, формує концептуальне розуміння науки загалом та її гуманітарного кластеру зокрема. Мета статті – висвітлити специфіку використання англійської мови в контексті гуманітарного та наукового дискурсу. Цілі наукової розвідки зосереджені на визначенні чітких орієнтирів лінгвістичного забезпечення трансформаційних процесів у сучасній науці. Методологія дослідження орієнтована на використання загальнонаукових методів переважно аналітичного характеру. Водночас, враховуючи активне використання міждисциплінарних зв’язків у дослідженнях, оновлено філософсько-наукову синергетичну методологію. Зміст статті передбачає висвітлення лінгвістичних особливостей позиціонування гуманітарних наук. Англомовний дискурс зберігає статус домінуючого інформаційно-комунікативного елемента в науковій картині світу. Таке позиціонування потребує не лише звичного мовного супроводу наукової діяльності, а й чіткого концептуального розуміння диференціації наукового знання. Перспективами дослідження англомовного дискурсу в системі гуманітарного та наукового знання є створення єдиного формату універсальної мови науки, системоутворюючим елементом у якому стане англійська мова. Висновки. Aнгломовний дискурс активно розвивається в науковому просторі, успішно виконуючи традиційні інформаційно-комунікативні функції. Крім того, англомовний елемент є важливим елементом у побудові концептуального бачення розвитку гуманітарного знання в сучасній науковій парадигмі

Посилання

Bod R., Kursell J., Maat J., Weststeijn T. «A New Field: History of Humanities, History of Humanities», 2016, Vol. 1, P. 1-8 [In English].

Carpini, D. «Re- Writing the Humanities: The Writing Major’s Eff ect upon Undergraduate Studies in English Departments», Composition Studies, Vol. 35, P. 15-36 [In English].

Charlene K., Knievel J. «Global English in the Humanities? A Longitudinal Citation Study of Foreign- Language Use by Humanities Scholars», College & Research Libraries, 2004, Vol. 65, P. 194-204 [In English].

Findlay L. «Rethinking the Humanities», ESC: English Studies in Canada, 2012, Vol. 38, P. 1-8 [In English].

Hemlin S. «Social studies of the humanities: a case study of research conditions and performance in ancient history and classical archaeology, and English», Research Evaluation, 1996, Vol. 6, P. 53-61 [In English].

Le Ha P. «The politics of naming: critiquing «learner- centred» and «teacher as facilitator» in English language and humanities classrooms», Asia- Pacifi c Journal of Teacher Education, 2004, Vol. 42, P. 392-405 [In English].

Muhleisen S. «Towards Global Diglossia?: English in the Sciences and the Humanities», The Politics of English as a World Language, 2003 [In English].

Rice J. «Occupying the Digital Humanities», College English, 2013, Vol. 75, P. 360-378 [In English].

Sydorenko M., Manchul B. «Linhvistychna paradyhma znannia: stanovlennia ta mozhlyvosti» [Linguistic paradigm of knowledge: formation and possibilities], APSNIM, 2014, Vol. 1, Р. 31-38 [In Ukrainian].

Van Weijen D. «Publication languages in the Arts & Humanities», Research Trends, 2013, Vol. 1 [In English].

Wierzbicka A. «Defi ning the humanities», Culture & Psychology, 2011, Vol. 17, P. 31-46 [In English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-19