Етимологічний аналіз мікрогідронімійного ареалу Тернопільщини
Ключові слова:
Aпелятив, мікрогідронім, мікротопонім, посесивність, принцип номінації, регіональна мікрогідронімія, відносність, апелятивна семантика, дериваційна модельАнотація
У роботі проаналізовано народні географічні терміни мікрополя «стоячі води» у складі мікрогідронімів території Верхньої – Середньої течії Дністра, що охоплює Тернопільську область за адміністративно-територіальним устроєм, поширеним у водоймах закритого типу (ставки, басейни, озера, водосховища, яри, заповнені стоячою водою тощо). Методи дослідження. У статті проведено ономастичний, семасіологічний, дериваційний та етимологічний аналізи 2133 мікрогідронімів Тернопільської області у топонімічному контексті та подальше розкриття номінаційної природи стоячих водних об’єктів місцевості. Статтю присвячено деривації та етимології лімнонімів, геліонімів та мікрогідронімів Тернопільської області за допомогою лексико-семантичних, формальних і граматичних критеріїв, що дозволили встановити семантику формантів і етимонів топонімічних основ. Наукова новизна. Простежено тісні зв’язки між генезисом мікрогідроніма та класом природного об’єкта номінації: а) здебільшого назви боліт, заповнених водою ярів, балок, заповнених стоячою водою з різною (переважно ландшафтною) семантикою походять від народних географічних термінологій; б) назви ставків і криниць, що походять від ойконімів; в) похідні від антропонімів присутні в назвах ставків, колодязів і вказують на приналежність гідрооб’єкта. Дисертаційне дослідження мікрогідронімії Тернопільської області (назви стоячих водойм) дає нові відомості щодо теоретичних і практичних підходів до аналізу гідронімічні регіональні системи та розкриває їх характерні особливості на національно-топонімічному (мікрогідронімічному) рівні. Висновки. У процесі дослідження мікрогідронімічного кадастру проаналізовано мікрогідроніми, серед яких простежено кількісну кореляцію похідних від апелятивів (56 %) та онімів (44 %). В області спостерігається тенденція до переважання гідронімів, похідних від апелятивів, над похідними від онімів. У процесі дослідження характер мікрогідронімів за їх локативним (розташування об’єкта, фізико-географічні особливості) чи посесивним типами (належність гідроніма особі); передумови появи та простежені етапи утворення мікрогідронімів. Встановлено зв’язок між дериваційною структурою мікрогідронімів і суміжних ойконімів з точки зору первинності/вторинності їх походження, згруповано назви мікрогідрооб’єктів з точки зору їх архаїчності та продуктивності та сфери їх використання. Також отримано генетичну інформацію про мікрогіроніми.
Посилання
Arkushyn H. L Slovnyk mikrotoponimiv i mikrohidronimiv pivnichno- zakhidnoi Ukrainy ta sumizhnykh zemel v 2-kh t. [Dictionary of microtoponyms and microhydronyms of northwestern Ukraine and adjacent lands in 2 volumes.], Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2006. P. 34 [in Ukrainian].
Babychev F. S., Bieliaieva V. I., Dorohushchov S. I. ta in. Heohrafichna entsyklopediia Ukrainy: [u 3-kh t.] [Geographical encyclopedia of Ukraine: [in 3 volumes], pod. red. O. M. Marynych, Kyiv: URE, 1989-1993, Vol. 1, P. 98. [in Ukrainian].
Cherepanova E. A. Narodna heohrafіczna termynolohyia Chernyhivsko- Sumskoho Polisia [Folk geographic terminology of Chernihiv- Sumsky Polesia], Sumy: Nauka, 1984, 274 p. [in Ukrainian].
Dal V. Y. Tolkovyi slovar zhyvoho velykorusskoho yazyka, Moskva, 1955, Vol. 1-4, P. 244, 355 [in Russian].
Danyliuk О. К. Slovnyk narodnykh heohrafi chnykh terminiv Volyni [Dictionary of folk geographical terms of Volyn], Lutsk: Nadstyria, 1997, 108 p. [in Ukrainian].
Fasmer M. Etymolohycheskyi slovar russkoho yazyka v 4-kh t. (per. s nem.), Moskva: Prohress, 1964-1973, Vol. 1, 412 [in Russian].
Fasmer М., Etymolohycheskyi slovar russkoho yazyka v 4-kh t. (per. s nem.) [Etymological dictionary of the Russian language in 4 volumes (translated from German)], Moskva: Prohress, 1964-1973, Vol. 2, P. 157, 387 [in Russian].
Hromko T. Semantychni osoblyvosti narodnoi heohrafi chnoi terminolohii Tsentralnoi Ukrainy (na materiali Kirovohradshchyny) [Semantic features of the folk geographic terminology of Central Ukraine (on the material of the Kirovohrad Oblast)], Kirovohrad: Navch. knyha, 2000, 106 p. [in Ukrainian].
Hromko T., Luchyk V., Poliarush T., ed. Slovnyk narodnykh heohrafi chnykh terminiv Kirovohradshchyny [Dictionary of folk geographic terms of Kirovohrad region], Kirovohrad: Navch. knyha, 1999, 224 p. [in Ukrainian].
Huivaniuk N. V. Slovnyk bukovynskykh hovirok [Dictionary of Bukovinian idioms], Chernivtsi: Ruta, 2005, P. 7, 44, 66 [in Ukrainian].
Humetska L. L., Kernytskyi I. M. ta in. Slovnyk staroukrainskoi movy 14-15 st. v 12 t., pod. red. L. L. Humetskoi [Dictionary of the Old Ukrainian language of the 14th-15th centuries. in 12 t.], Kyiv: Naukova dumka, 1977 [in Ukrainian].
Huseva L. V. Heohrafycheskye termyny, oboznachashchye boloto y eho chasty v apelliatyvnoi leksyke y toponymyke Karhopolskoho kraia Geographical terms denoting the bog and its parts in the appellative lexicon and toponymy of the Kargopol region], Voprosy topoonomastyky [Questions of toponomastics], 1972, N 6, P. 122-130 [in Russian].
Jurkowski M. Ukrainska terminologia hydrografi czna [Ukrainian hydrographic terminology], Wroclaw: Warszawa, 1971, 240 p., P. 91, 95 [in Polish].
Korduba M. Materialy do heohrafi chnoho slovnyka Bukovyny i Halychyny [Materials for the geographical dictionary of Bukovyna and Halychyna], Lviv: Viddil rukopysiv Lvivskoi naukovoi biblioteky im. V. Stefanyka [F.61], P. 1-4, 105 [in Ukrainian].
Marusenko T. A. Materyaly k slovariu ukraynskykh heohrafychseskykh apelliatyvov (nazvanyia relefov) [Materials for the dictionary of Ukrainian geographical appellations (names of reliefs)], Polese (Lynhvystyka. Arkheolohyia. Toponymyka), Moskva: Mysl, 1968, P. 206-255, 222, 233 [in Russian].
Melnychuk O. S., ed. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: v 7-my t. [Etymological dictionary of the Ukrainian language: in the 7th vol.], Kyiv: Naukova dumka, Vol. 1, 1982-1989, P. 33-34, 112, 428 [in Ukrainian].
Murzaiev O. D. Heohrafyia v nazvanykh [Geography in the named], Moskva: Mysl, 1974, 382 p. [in Ukrainian].
Nepokupny A. P., ed. Slovnyk hidronimiv Ukrainy [Dictionary of hydronyms of Ukraine], Kyiv: Naukova dumka, 1979, P. 45 [in Ukrainian].
Redkva Ya. P. Narodni heohrafi chni terminy mikropolia «stoiachi vody» u skladi arealnoi hidronimii [Folk geographic terms of the microfi eld «standing water» as part of areal hydronymy], Naukovo-t eoretychnyi zhurnal instytutu ukr.movy NAN Ukrainy. Onomastyka [Scientifi c and theoretical journal of the Ukrainian Language Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine. Onomastics], Kyiv: Naukova dumka, 2003, N 1 (6), P. 77, 79, 80 [in Ukrainian].
Rosznik I Kolka Naukowego Tarnopolskiego za rok 1892 (w Tarnopolu): [Nakladem Kolka Naukowego Tarnopolskiego z drukarni st. Kossowskiego], [Nakladem Kolka Naukowego Tarnopolskiego z drukarni st. Kossowskiego] [Yearbook of the 1st Ternopil Scientifi c Circle for 1892 (in Ternopil): [By the Ternopil Scientifi c Circle from the printing house of St. Kossowski], 1892, P. 7, 31, 123 [in Polish].
Schutz J. Die geographische Terminologie des Serbokroatischen [The geographical terminology of Serbo- Croatian], Berlin, Akademie- Verlag, 1957, 113 p. [in German].
Tolstoi N. Y. Slavianskaia heohrafycheskaia terminolohiia [Slavic geographic terminology], Moskva: Mysly, 1969, Р. 214, 222, 223, 261 [in Russian].
Yashkin I. Ia. Belarusskiia heohrafi chnyia nazvy: Tapahrafi ia, Hidralohiia [Belarusian geographical names: Topography, Hydrology], Minsk: Nauka i tekhnika, 1971, 256 p. [in Belarusian].
Zakrevska Ya. Hutsulski hovirky: korotkyi slovnyk [Hutsul idioms: a short dictionary], Lviv: In-t ukrainoznavstva, 1997, P. 22, 88 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
