Mасничне рядження словґян у контексті європейського карнавалу
Ключові слова:
Європа, слов'яни, християнство, карнавал, Масляна, свято, традиція, маска, порядокАнотація
Важливим історичним джерелом і показником етнокультурних процесів є календарні обряди та звичаї. Порівняльне дослідження моделей традиційної поведінки різних європейських народів дозволяє виявити в них як спільні елементи, так і різні національні, регіональні та локальні особливості. У центрі уваги автора – давній язичницький комплекс свята проводів зими та зустрічі весни, відомого в західній християнській традиції як Карнавал, а в східній (православній) як Масляна. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході та використанні методу кроскультурного аналізу, який полягає у зіставленні ряду однорідних фактів, які суттєво відрізняються за своїм генезисом і смисловим навантаженням. Виявилося, що масляна у слов'ян належить до кола європейських карнавальних традицій. Наукова новизна розвідки полягає не лише в порівняльному узагальненні певного масиву фактів, а й у використанні аксіологічного (оцінного) аналізу з метою визначення реліктових – реліктових і життєздатних форм народної культури. У висновках підкреслено, що в умовах сучасної України доцільно популяризувати європейські моделі карнавальної комунікації та свободи в контексті становлення демократичного суспільства.
Посилання
Cherkezova M. Bŭlgarski narodni karnavalni maski [Bulgarian folk carnival masks], Sofi ya, 1978, P. 3 [in Bulgarian].
Gantskaya O. A. Zapadnyye slavyane. Kalendarnyye obychai i obryady v stranakh Zarubezhnoy Yevropy. XIX – nachalo XX v. Zimniye prazdniki [Western Slavs. Calendar customs and rituals in the countries of Foreign Europe. XIX – early XX centuries], Moskva, 1973, P. 203 [in Russian].
Gratsianskaya N. N. Zapadnyye slavyane. Kalendarnyye obychai i obryady v stranakh Zarubezhnoy Yevropy XIX – nachalo XX. Zimniye prazdniki [Western Slavs. Calendar customs and rituals in the countries of Foreign Europe. XIX – early XX centuries. Winter holidays], Moskva, 1973, P. 223, 225, 226, 227 [in Russian].
Kashuba M. S. Narody Yugoslavii. Zapadnyye slavyane. Kalendarnyye obychai i obryady v stranakh Zarubezhnoy Yevropy XIX – nachalo XX Zimniye prazdniki [Peoples of Yugoslavia. Western Slavs. Calendar customs and rituals in the countries of Foreign Europe. XIX – early XX centuries. Winter holidays], Moskva, 1973, P. 279 [in Russian].
Krasnovskaya N. A. Ital’yantsy. Kalendarnyye obychai i obryady v stranakh Zarubezhnoy Yevropy XIX– nachalo XX v. Zimniye prazdniki [Italians. Calendar customs and rituals in the countries of Foreign Europe. XIX – early XX centuries. Winter holidays], Moskva, 1973, P. 17 [in Russian].
Miller V. F. Russkaya maslenitsa i zapadnoyevropeyskiy karnaval [Russian Maslenitsa and Western European carnival], Moskva, 1884, P. 38 [in Russian].
Propp V.YA. Russkiye agrarnyye prazdniki (opyt istoriko- etnografi cheskogo issledovaniya) [Russian agrarian holidays (experience of historical and ethnographic research)], L’viv, 1963, P. 12, 118 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
