Брестська унія та питання збереження української релігійної ідентичності
Ключові слова:
Берестейська унія, цивілізація, ідентичність, протекторат, контрреформація, метрополіяАнотація
Тема Брестської церковної унії 1596 року завжди була предметом суперечок, звинувачень і маніпуляцій. У тих суперечках використовувалися, як правило, усталені штампи та стереотипи, які часто залежали від етнічної та релігійної приналежності опонентів чи державної ідеології. Значна частина давньої полемічної літератури, присвяченої релігійним суперечкам, була написана саме з метою боротьби чи захисту Берестейської унії, точніше тієї форми церковного життя, яка постала внаслідок цього акту і вже самим своїм існуванням становила собою реальна чи уявна загроза прагненням, надіям і планам певних кіл впливу. Берестейська унія призвела до появи уніатської церкви на території Речі Посполитої. У 1700 р. до греко-католицької церкви приєдналася Львівська, а в 1702 р. – Луцька єпархії, чим завершився процес переходу православних єпархій Речі Посполитої до греко-католицизму. Внаслідок унії в Київській митрополії стався розкол на уніатів (греко-католиків) і противників унії з римо-католицькою церквою. Правлячі кола та католицька шляхта Речі Посполитої на чолі з королем Сигізмундом III підтримали уніатів, відвівши православ’я на позицію переслідуваної владою конфесії. З точки зору влади Речі Посполитої, Берестейська унія сприяла послабленню претензій Московського патріархату на землі Південно-Західної Русі та духовних зв’язків православних у Польщі. Річ Посполита з Московською державою. Підписання Берестейської унії призвело до тривалої і кровопролитної боротьби між прибічниками двох вірувань на західноруських землях. Чверть століття православна Річ Посполита, яка не прийняла Берестейської унії, залишалася без митрополита. Православна Київська митрополія була відновлена лише в 1620 році, коли православні Київські митрополити знову почали носити титул митрополита Київського і всієї Русі. У 1633 р. митрополит Петро Могила домігся визнання Православної Церкви державою, але згодом знову дискримінації Православ’я в Речі Посполитій (дисидентське питання). Звичайно, на цьому тлі постало питання збереження української православної ідентичності.
Посилання
«1686 rik: yak Kyivska mytropoliia opynylasia v Moskovskomu patriarkhati?» [«The year 1686: how did the Kyiv Metropolitanate opinilasia in the Moscow Patriarchate?»], URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29183028.html [in Ukrainian].
Beresteiska uniia: nova identychnist i stari kontroversii [Brest Union: new identity and old controversies], URL: https://culture.pl/ru/article/beresteyska- uniya-nova-identichnist-i-stari- kontroversiyi [in Ukrainian].
Fihurnyi Yu. Derzhavotvorcha ta etnonatsiietvorcha diialnist ukrainskoho hetmana v ukrainoznavchomu vymiri [The state- building and ethno- nationalist activity of the Ukrainian hetman in the dimension of Ukrainian studies], Kyiv: NDIU, 2008, Р. 18, 29 [in Ukrainian].
Haidai L. Istoriia Ukrainy v osobakh, terminakh, nazvakh i poniattiakh [History of Ukraine in persons, terms, names and concepts], Lutsk: Vezha, 2000, Р. 57 [in Ukrainian].
Kaminskyi- Sulyma A. Istoriia Rechi Pospolytoi yak istoriia bahatokh narodiv. 1505-1795. Hromadiany, yikhnia derzhava, suspilstvo, kultura [The history of the Polish- Lithuanian Commonwealth as a history of many peoples. 1505-1795. Citizens, modern state, society, culture], per. z pol, Kyiv: Lybid, 2011, Р. 83 [in Ukrainian].
Petruk N. Ukrainska dukhovna kultura XVI-XVII st.: sotsialna orhanizatsiia i formuvannia prostoru natsionalnoho buttia: monohrafi ia [Ukrainian spiritual culture of the XVI-XVI centuries: social organization and formation of the space of national existence: monograph], Khmelnytskyi: b. v., 2007, 288 р. [in Ukrainian].
Serbina N. Possevino Antonio. Ukrainska dyplomatychna entsyklopediia: u 2-kh t. [Posevino Antonio. Ukrainian diplomatic encyclopedia: in 2 vols.], redkol. L. V. Huberskyi (holova) ta in., Kyiv: Znannia Ukrainy, 2004, Vol. 2, 812 р. [in Ukrainian].
Shevchenko I. Ukraina mizh Skhodom i Zakhodom. Narysy z istorii kultury do pochatku XVII stolittia; pid redaktsiieiu Andriia Yasinovskoho [Ukraine between East and West. Essays on the history of culture until the beginning of the 17th century; edited by Andrii Yasinovskoho], Lviv: Instytut Istorii Tserkvy Lvivskoi Bohoslovskoi Akademii, 2001, Р. 212 [in Ukrainian].
Shkribliak M. V. Beresteiska tserkovna uniia: spetsyfi ka ukladennia, partykuliarnyi kharakter ta ambivalentnist retseptsii. Ukrainske pravoslavia u konteksti vitchyznianoi istorii ta suspilnykh transformatsii: pamiati mytropolytiv Vasylia (Lypkivskoho) ta Ioana (Bodnarchuka) [The Brest church union: specifi cs of organization, particular nature and ambivalence of receptions. Ukrainian Orthodoxy in the context of national history and social transformations: the memory of Metropolitans Vasily (Lypkivskyi) and Ioan (Bodnarchuk)], Ternopil: TNPU, 2014, Р. 11-18 [in Ukrainian].
Vynar L. Mykhailo Hrushevskyi: istoryk i budivnychyi natsii [Mykhailo Hrushevskyi: historian and nation builder], Niu- York; Kyiv; Toronto: b. v., 1995, Р. 71 [in Ukrainian].
Yakovenko N. Narys istorii Ukrainy z naidavnishykh chasiv do kintsia XVIII stolittia [An outline of the history of Ukraine from the earliest times to the end of the 18th century], Kyiv: Heneza, 1997, Р. 82, 125-129 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
