Керівний склад Чернівецького державного медичного інституту (Буковинської державної медичної академії) у 1975-2005 рр.

Анотація

У статті на основі архівних матеріалів та бесід з інформаторами наведено дані про керівництво Чернівецького державного медичного інституту та Буковинської державної медичної академії у 1975-2005 рр. та їхній вплив на розвиток закладу. Метою роботи є введення цих нових даних у науковий обіг. Актуальність дослідження зумовлена ​​наближенням 80-річчя Буковинського державного медичного університету, необхідністю вшанування вчених, які прославили навчальний заклад, а також необхідністю виховання молодих лікарів із творчим підходом до професії. У полі уваги авторів дослідження не лише список ректорів (В. К. Патратій, В. П. Пішак), проректорів (Федорук С. Г., Сокол А. М., Коломоєць М. Ю., Волошин П. В., Ходоровський Г. І., Кокощук). Г. І., Могун І. К., Мільков Б. О., Кравченко О. В., Сидорчук І. Ю., Нечитайло Ю., Зорій Н. І., Кардаш В. Є.) та деканів, а також аналіз кожної особистості в контексті біографічних даних, кар’єрного росту, творчих досягнень, соціальних досягнень, особистий внесок у розвиток медичної науки та університету, нагороди. Стаття прикрашена фотографіями ректорів і проректорів відповідного періоду. Висновки. У часовому інтервалі 1975-2005 рр. основні етапи розвитку БДМУ були зумовлені історичними реаліями. З 1975 р. до середини 1980-х рр. система освіти була закладена в радянську парадигму світосприйняття. Проте в професійному плані колектив БДМУ чітко дотримувався наукових підходів до викладання спеціальних дисциплін, роблячи акцент на практичній підготовці молодих лікарів. З початком «перебудови» (відбудови) СРСР (II пол. 1980-х рр.) посилився процес лібералізації політичного життя, що, безперечно, позначилося на навчальному процесі, особливо гуманітарного циклу предметів. Зі здобуттям Українською державою незалежності відбулися значні організаційні зміни: у 1997 р. навчальний заклад став академією, а з 2005 р. перетворений на університет. Це вплинуло на зміст навчання. Університет приєднався до Болонського процесу. Показником цих змін є стабільна кількість іноземних студентів у ті часи. Зникли дисципліни марксистсько-ленінського циклу. Навчальний заклад вступив в еру електронних технологій, маючи для цього солідну матеріально-технічну базу.