Назви румунського народного костюма (Сторожинецький район Чернівецької області)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2023.386Ключові слова:
румунська мова; традиційний одяг; етимологія; народний костюмАнотація
Польові дослідження в Сторожинецькому районі, до якого входять румунські села Буденець, Череш, Чудей, Красноїльськ, Іжівці, Нижні та Верхні Петрівці, а також у Глибоцькому районі, в селі Ропча, переконали нас, що скрізь проявляється особливий інтерес до збереження румунської мови, назв старовинного народного одягу та румунської культури загалом шляхом популяризації традицій та християнсько-православної віри, що є основними компонентами духовної самобутності, визначальними елементами румунської ідентичності не тільки у цій зоні, але й на інших прилеглих територіях. Мета статті – проаналізувати термінологію, яка стосується народного одягу. Новизна наукової розвідки зумовлена тим, що лексика на позначення румунського народного костюма в долині річки Сірет досліджується вперше. Актуальність дослідження умотивована необхідністю поглибленого аналізу термінології традиційного румунського народного одягу з етнографічного, етнологічного та етнолінгвістичного поглядів, що підтверджує динаміку розвитку румунської мови в Україні. Висновок. Отже, проаналізувавши специфічну термінологію зазначеного етнографічного регіону, ми прийшли до висновку, що мовні елементи латинського походження є найбільш продуктивними. Вони засвідчують, що досліджуваний шар лексики утворився дуже давно, а тому віддзеркалює менталітет, мовні і культурні особливості румунів Північної Буковини, є частиною їхньої етнографічної та етнолінгвістичної спадщини.
Посилання
Bоrleanu Ion-Horia. Graiurile din Valea Şomuzului Mare [The dialects of Valea Şomuzului Mare], Vol. II. Fonetica, Editura Sedcom Libris, Iaşi, 2000, P. 75 [in Romanian].
Costinean V. Valea Siretului – repere etnografice din zona Storojineţ [Valea Siretului – ethnographic landmarks from the Storojineţ area], Editura Artpress, Timişoara, 2007, P. 69 [in Romanian].
Costinean V., Costinean S. Valea Siretului – repere etnografice din zona Storojineţ [Valea Siretului - ethnographic landmarks from the Storojineţ area], Editura Artpress, Timişoara, 2007, 147 p. [in Romanian].
Kibak D. Terminologia portului popular romanesc de pe Valea Siretului (Raionul Storojineț, Ucraina) [Terminology of the popular Romanian suit on Valea Siretului], Meridian Critic, The discourse of clothing (II). Analele Ștefan cel Mare, University, Suceava, philology, series, N 2/ 2015 (Volume 25), Editura universității Ștefan cel Mare, Suceava, 2015, P. 70 [in Romanian]
Mihail Z. Terminologia portului popular romanesc оn perspectivă etnolingvistică comparată sud-est europeană [Romanian folk clothes terminology in a comparative ethnolinguistic southeast European area], Editura Academiei Republicii Socialiste Romania, Bucureşti, 1978, 253 p. [in Romanian].
Pavel E. Portul popular din zоnа Iaşi [The popular clothes in the Iasi area], Editura Meridiane, Bucureşti, 1975, 208p. [in Romanian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).