Слово – зброя (про новотвори як мовне віддзеркалення російсько-української війни)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2023.384Ключові слова:
українська мова; мовна система; мовні ресурси; слова (лексеми); новотвори; фразеологізми; лексичний склад; російсько-українська війна; повномасштабна агресія; мова війниАнотація
Функціювання української мови набуває особливого значення в умовах повномасштабної російсько-української війни. Мова – це важливий складник національної ідентичності, потужний продуктивний засіб, завдяки якому утверджується народ, збагачується національна культура. Мета статті – описати та систематизувати інноваційні процеси в сучасній національній лексичній системі української мови, що розвивається під час російсько-української війни. У статті представлено нові ресурси мовомислення – неологізми й оказіоналізми, що вербалізують нинішні події воєнного часу в Україні і нагадують про тісний зв’язок історії та мови. Зроблено екскурс лінгвістичних напрацювань про мову як зброю; обґрунтовано необхідність нової номінації; розглянуто приклади й визначено основні функції неолексем; відзначено емоційно-експресивний складник у такому словотворенні; закцентовано увагу на активному функціонуванні неологізмів у мові; окреслено перспективи вивчення неологізмів на тлі сучасних подій в українському суспільстві та світі. Методи дослідження. Для наукової інтерпретації фактичного матеріалу послуговуємося такими загальнонауковими методами, як спостереження й аналіз мовного матеріалу. Використовуємо описовий метод, прийоми компонентного і лінгвостилістичного аналізів. Висновки. Фактичний матеріал статті засвідчує, що слово є особливою зброєю на мовному фронті. Утворення й активне функціонування нових лексичних одиниць у воєнному дискурсі – це своєрідне віддзеркалення подій сучасності; яскравий вияв словникового багатства української мови і високий інтелектуальний потенціал українського народу; засвідчення динамічності, безперервності й унікальності мови як живого організму.
Посилання
Dubchak O. Peremahaty ukrayinsʹkoyu. Pro movu nenavysti y lyubovi [Win in Ukrainian. About the language of hate and love], Kyiv: Vikhola, 2022, P. 3 [in Ukrainian].
Karpilovsʹka E. A. “Dynamika suchasnoyi ukrayinsʹkoyi movy v slovnykakh novoho pokolinnya (proekt seriyi slovnykiv novoyi ukrayinsʹkoyi leksyky)” [Dynamics of the modern Ukrainian language in dictionaries of the new generation], Ukrayinsʹka mova [Ukrainian language], 2004, N 3, P. 3 [in Ukrainian].
Klymenko N. Novotvorennya chy mavpuvannya? [Neoplasm or monkeying?], Urok ukrayinsʹkoyi [Ukrainian lesson], 2004, N 10, P. 23 [in Ukrainian].
Pryama mova Lvova, URL: https://www.nta.ua/zukrayinyty-u-slovnyku-urban-dictionary-zyavylosya-nove-slovo/
Zhayvoronok V. V. “Leksychna pidsystema movy i znachennya movnykh odynytsʹ” [The lexical subsystem of the language and the meaning of linguistic units], Movoznavstvo [Linguistics], 1999, N 6, P. 35 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).