Паремії зі словом на позначення природних явищ у світлі наївної картини світу українців

Анотація

До національних духовних скарбів народу належать мова,
що відображає його світогляд, психіку, побут, традиції, культуру, обряди та вірування – все те, що відтворює душу народу і визначає національний менталітет. Мова знаходить у пареміях словесні засоби характеристики найрізноманітніших явищ життя, яскраві за змістом і формою. Прислів’я та приказки — це узагальнена пам’ять народу, результат його спостережень за життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формувати погляди на етику, мораль, історію та політику. Актуальність наукового дослідження зумовлена необхідністю вивчення мовної специфіки пареміологічних одиниць в аспекті текстової організації цього жанру як частини духовної культури українського народу, що зберігає пам’ять народу та життєві спостереження. і природні явища. Метою нашої статті є аналіз мовних особливостей паремій із вказівним словом природи, зокрема їх семантичної організації та тематичних груп. У статті використовуються такі методи та прийоми лінгвістичного аналізу: системно-функціональний аналіз, компонентний метод, контекстно-інтерпретаційний метод, метод стилістичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні знань про паремії, в аналізі семантичної природи прислів’їв та приказок з урахуванням засобів художньої виразності. Висновки. Проаналізований матеріал доводить, що у свідомості наших предків кожній першоелементу відповідала певна стихія: вода асоціювалася з космосом, вогонь – з душею, земля – з часом, повітря – з мудрістю. За семантикою ми виділили три групи паремій з опорним словом на позначення природи: спостереження за природою; паремії з узагальнюючим значенням; дидактичні паремії. Проте паремії з опорним словом природи мають різний ступінь узагальнення. Досліджено, що прислів’я про пори року часто вживаються в прямому значенні, без підтексту та надмірної художньої образності, але є й такі, що мають кілька значень. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в аналізі комунікативно-прагматичних особливостей українських паремій.