Баланс традиційних та інноваційних складників в сучасному освітньому просторі
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2023.378Ключові слова:
цифровізація освіти; освітні інновації; традиційне виховання; цифрове освітнє середовище; освіта 4.0.Анотація
Мета дослідження – висвітлення перспектив освітніх стратегій, у яких гармонізовано принципи інноваційності та традиційності. Завдання статті зосереджені навколо пошуку теоретико-методологічних та навчально-практичних орієнтирів для співвідношення інноваційних ідей із традиційним освітнім простором. Методологія дослідження базується на загальнонаукових методах (аналіз, прогнозування, систематизація), які забезпечують розуміння засад та особливостей науково-педагогічного дискурсу; філософсько-наукові методи (синергія, діалектика), завдяки яким формується усвідомлення співіснування та взаємодії освітніх елементів або стратегій розвитку. Елементи новизни наукової розвідки орієнтовані на врахування культурних норм і традицій спільноти, в якій реалізуються інноваційні перетворення в освітньому просторі. Соціокультурні реалії можуть відігравати роль бар'єру або сприятливого середовища для інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері. Отже, освітні системи трансформуються в сучасному динамічному світі разом з іншими сферами суспільної діяльності, активно використовуючи цифровий потенціал. Водночас культурні традиції є стабілізуючим фактором інноваційних процесів, що дозволяє чітко позиціонувати роль і статус цифрового середовища в освітньому просторі. Використання ІКТ має свої особливості та визначає пріоритети майбутніх освітніх стратегій. Висновок. Тому збереження балансу між класичною системою освіти та новим освітнім середовищем є запорукою гармонійного розвитку цієї сфери суспільної діяльності в контексті соціокультурного прогресу.
Посилання
Abad-Segura E., Gonzalez-Zamar, M. D., Infante-Moro, J. C., Ruiperez Garcia, G. “Sustainable Management of Digital Transformation in Higher Education: Global Research Trends”, Sustainability, 2020, Vol. 12 [In English].
Ally M. “Competency Profile of the Digital and Online Teacher in Future Education”, International Review of Research in Open and Distributed Learning, 2019, Vol. 20 [In English].
Balyer, A., Oz, O. “Academicians’ views on digital transformation in education”, International Online Journal of Education and Teaching (IOJET), 2018, Vol. 5, P. 809-830 [In English].
Brevik L. M., Bjork Gudmundsdottir G., Lund A., Strшmme T. A. “Transformative agency in teacher education: Fostering professional digital competence”, Teaching and Teacher Education, 2019, Vol. 86 [In English].
Dufva T., Dufva M. “G’asping the future of the digital society”, Futures, 2019, Vol. 107, P. 17–28 [In English].
Dwivedi Y. D., Hughes L., Coombs C., Constantiou I., Duan Y., Edwards J. S., Gupta B., Lal B., Misra S., Prashant P., Raman R., Rana N. P., Sharma S. K., Upadhyay N. “Impact of COVID-19 pandemic on information management research and practice: Transforming education, work and life”, International Journal of Information Management, 2020, Vol. 55 [In English].
Ellis V., Steadman S., Mao Q. “Come to a screeching halt: Can change in teacher education during the COVID-19 pandemic be seen as innovation?”, European Journal of Teacher Education, 2020, Vol. 43, P. 559–572 [In English].
Greenhow C., Lewin C., Staudt Willet, K. B. “The educational response to Covid-19 across two countries: a critical examination of initial digital pedagogy adoption”, Technology, Pedagogy and Education, 2021, Vol. 30, P. 7–25 [In English].
He, Q., Meadows, M., Angwin, D., Gomes, E., Child, J. “Strategic Alliance Research in the Era of Digital Transformation: Perspectives on Future Research”, British Journal of Management, 2020, Vol. 31, P. 589–617 [In English].
Jackso N. C. “Managing for competency with innovation change in higher education: Examining the pitfalls and pivots of digital transformation”, Business Horizons, 2019, Vol. 62, P. 761–772 [In English].
Nadkarni, S., Prugl, R. “Digital transformation: a review, synthesis and opportunities for future research”, Management Review Quarterly, 2021, Vol. 71, P. 233–341 [In English].
Peters, M. A., Besley, T. “Critical Philosophy of the Postdigital”, Postdigital Science and Education, 2019, Vol. 1, P. 29–42 [In English].
Sarker N. I. S., Wu, M., Cao, Q., Alam, G. M. Li, D. “Leveraging Digital Technology for Better Learning and Education: A Systematic Literature Review”, International Journal of Information and Education Technology, 2019, Vol. 9 [In English].
Sousa M. J., Rocha A. “Digital learning: Developing skills for digital transformation of organizations”, Future Generation Computer Systems, 2019, Vol. 91, P. 327-334 [In English].
Spiteri M., Chang Rundgren S. N. “Literature Review on the Factors Affecting Primary Teachers’ Use of Digital Technology. Technology”, Knowledge and Learning, 2020, Vol. 25, P. 115–128 [In English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
