Культурно-освітня діяльність товариства “Просвіта” в умовах пограниччя Галичини

Автор(и)

  • Михайло Юрій Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці (Україна), Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2023.370

Ключові слова:

прикордоння; кордон; бордюр; самоідентифікація; етнос; культура; освіта

Анотація

Багатогранність граничного явища викликає труднощі в його застосуванні. Отже, для вивчення феномену порубіжжя в контексті етногеографічного простору необхідно уявити досліджувану територію як порубіжжя культур, етносів, держав, спільнот, традицій, норм і цінностей або як місцевість, в якій соціальні структури (простори, виміри) накладаються на географічний простір суспільства, що є метою статті. Феномен кордону полягає в тому, що в просторі його взаємодії виникають нові форми солідарності соціальних спільнот, формуються транскордонні соціальні мережі. Новизна дослідження полягає в тому, що процеси взаємопритягання та взаємовідштовхування культурних традицій і символічних систем у прикордонних зонах стали аргументами на користь дослідження кордонів як особливих соціокультурних феноменів із власною регіональною ідентичністю. Як виявилося, ці зони характеризуються особливою системою взаємодії «своїх» і «чужих». Висновки. Матриця цієї взаємодії не завжди збігається з територіальними кордонами чи лініями розмежування. У найзагальнішому плані тлумачення порубіжжя як категорії передбачає постійне перебування на межі – між державами, епохами, культурами. Один із її варіантів – територія Галичини, Буковини, Закарпаття. Коли українцям у важких, драматичних умовах доводилося боротися за свою національну самоідентифікацію через розвиток української освіти та культури в протистоянні з чужими панівними державними системами.

Посилання

Harat R. “Roly tovarystva “Prosvita” u pidvyshchenni osvitnoho rivnia naselennia Halychyny” [The role of the “Prosvita” society in raising the educational level of the population of Galicia], Pytannia istorii Ukrainy: Zb. nauk. st. [History issues: collection of the articles], Chernivtsi: Zoloti lytavry, 1999, Vol. 3, P. 107–115 [in Ukrainian].

Kovba Zh. Prosvita – svitlo, znannia, dobro i volia ukrainskoho narodu [“Enlightenment” – light, knowledge, goodness and will of the Ukrainian people], Drohobych: Vidrodzhennia, 1993, P. 12–13 [in Ukrainian].

Kuhutiak M. Halychyna: storinky istorii. Narys suspilno-politychnoho rukhu (ХІХ – 1939 r.) [Galicia: pages of history. Essay on social and political movement (XIX – 1939)], Ivano-Frankivsk, 1993, 200 p. [in Ukrainian].

Pohrebennyk F. “Prosvita” u konteksti suspilno-politychnoi i kulturnoi sytuatsii v Halychyni ta Avstro-Uhorshchyni (druha polovyna (ХІХ – pochatok ХХ st.)”[“Enlightenment” in the context of the socio-political and cultural situation in Galicia and Austria-Hungary (second half of the 19th – beginning of the 20th century)], Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist [Ukraine: cultural heritage, national consciousness, statist], 2010, N 19, P. 28-29, 30 [in Ukrainian].

Toinbi A. Dzh. Doslidzhennia istorii [the Study of history], Vol. 1, Kyiv: Osnovy, 1995, P. 447 [in Ukrainian].

Vermenych Ya. “Pohranychchia yak sotsiokulturnyi fenomen: prostorovyi vymir” [The border as a socio-cultural phenomenon: spatial dimension], Rehionalna istoriia Ukrainy: zb. nauk. st. [The regional history bulletin], 2012, Vyp. 6, P. 67–90 [in Ukrainian].

Zuliak I. “Realizatsiia “Prosvitoiu” prohramy likvidatsii nepysmennosti v mizhvoiennyi period (1919-1939 rr.)” [Implementation by "Prosvita" of the program to eliminate illiteracy in the interwar period (1919-1939)], Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical Journal], 2005, N 6, P. 103-112 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-14