Культурно-освітня діяльність товариства “Просвіта” в умовах пограниччя Галичини
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2023.370Ключові слова:
прикордоння; кордон; бордюр; самоідентифікація; етнос; культура; освітаАнотація
Багатогранність граничного явища викликає труднощі в його застосуванні. Отже, для вивчення феномену порубіжжя в контексті етногеографічного простору необхідно уявити досліджувану територію як порубіжжя культур, етносів, держав, спільнот, традицій, норм і цінностей або як місцевість, в якій соціальні структури (простори, виміри) накладаються на географічний простір суспільства, що є метою статті. Феномен кордону полягає в тому, що в просторі його взаємодії виникають нові форми солідарності соціальних спільнот, формуються транскордонні соціальні мережі. Новизна дослідження полягає в тому, що процеси взаємопритягання та взаємовідштовхування культурних традицій і символічних систем у прикордонних зонах стали аргументами на користь дослідження кордонів як особливих соціокультурних феноменів із власною регіональною ідентичністю. Як виявилося, ці зони характеризуються особливою системою взаємодії «своїх» і «чужих». Висновки. Матриця цієї взаємодії не завжди збігається з територіальними кордонами чи лініями розмежування. У найзагальнішому плані тлумачення порубіжжя як категорії передбачає постійне перебування на межі – між державами, епохами, культурами. Один із її варіантів – територія Галичини, Буковини, Закарпаття. Коли українцям у важких, драматичних умовах доводилося боротися за свою національну самоідентифікацію через розвиток української освіти та культури в протистоянні з чужими панівними державними системами.
Посилання
Harat R. “Roly tovarystva “Prosvita” u pidvyshchenni osvitnoho rivnia naselennia Halychyny” [The role of the “Prosvita” society in raising the educational level of the population of Galicia], Pytannia istorii Ukrainy: Zb. nauk. st. [History issues: collection of the articles], Chernivtsi: Zoloti lytavry, 1999, Vol. 3, P. 107–115 [in Ukrainian].
Kovba Zh. Prosvita – svitlo, znannia, dobro i volia ukrainskoho narodu [“Enlightenment” – light, knowledge, goodness and will of the Ukrainian people], Drohobych: Vidrodzhennia, 1993, P. 12–13 [in Ukrainian].
Kuhutiak M. Halychyna: storinky istorii. Narys suspilno-politychnoho rukhu (ХІХ – 1939 r.) [Galicia: pages of history. Essay on social and political movement (XIX – 1939)], Ivano-Frankivsk, 1993, 200 p. [in Ukrainian].
Pohrebennyk F. “Prosvita” u konteksti suspilno-politychnoi i kulturnoi sytuatsii v Halychyni ta Avstro-Uhorshchyni (druha polovyna (ХІХ – pochatok ХХ st.)”[“Enlightenment” in the context of the socio-political and cultural situation in Galicia and Austria-Hungary (second half of the 19th – beginning of the 20th century)], Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist [Ukraine: cultural heritage, national consciousness, statist], 2010, N 19, P. 28-29, 30 [in Ukrainian].
Toinbi A. Dzh. Doslidzhennia istorii [the Study of history], Vol. 1, Kyiv: Osnovy, 1995, P. 447 [in Ukrainian].
Vermenych Ya. “Pohranychchia yak sotsiokulturnyi fenomen: prostorovyi vymir” [The border as a socio-cultural phenomenon: spatial dimension], Rehionalna istoriia Ukrainy: zb. nauk. st. [The regional history bulletin], 2012, Vyp. 6, P. 67–90 [in Ukrainian].
Zuliak I. “Realizatsiia “Prosvitoiu” prohramy likvidatsii nepysmennosti v mizhvoiennyi period (1919-1939 rr.)” [Implementation by "Prosvita" of the program to eliminate illiteracy in the interwar period (1919-1939)], Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical Journal], 2005, N 6, P. 103-112 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
