Сучасні методи викладання акушерства і гінекології у вищій школі
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2022.353Ключові слова:
інтерни; акушерство; лекція; освіта; запитанняАнотація
У статті детально розглянуто сучасну методику викладання акушерства та гінекології у вищій школі. Сучасним надано високоефективні підходи до проведення лекційних занять, із запровадженням елементів дискусії. На нашу думку, досвід світової та національної систем вищої освіти доводить необхідність використання новітніх інтерактивних методів навчання. Це, безсумнівно, сприяє впровадженню в дидактичний процес технології особистісно орієнтованого навчання, використанню прийомів заохочення учнів до навчально-пізнавальної діяльності, що в свою чергу забезпечує особистісну спрямованість навчання. У зв’язку з цим актуальним є твердження про те, що інтерактивне навчання спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності лікарів-інтернів через організацію спілкування між собою, інтернів з викладачем, між групами, яке спрямоване на вирішення спільної навчальної проблеми. Відповідно, створення сучасного інтерактивного навчання передбачає імітаційне моделювання приклади та спільне вирішення відповідної ситуації. Компетентність студентів, яка формується шляхом інтерактивного навчання, розширює межі пізнавальних можливостей, сприяє аналізу та застосуванню інформації, отриманої в процесі навчання, суттєво сприяє накопиченню навичок у майбутній професійній медичній діяльності. Методологія дослідження включає порівняльний, описовий та кейс-стаді методи. При глибокій з’являється внутрішня мотивація, інтерни починають приймати важливі рішення та отримують задоволення від розвитку своїх професійних лікарських навичок. Детально висвітлено структуру методів «запитання-відповідь», їх використання під час проведення практичних занять, які сприяють формуванню професійної компетентності лікарів-інтернів та значно підвищують ефективність сприйняття ними навчального матеріалу. Якщо використовується інтерактивний метод, інтерн почувається не об’єктом навчального процесу, а суб’єктом здобуття знань, це, безсумнівно, призводить до внутрішньої мотивації, що сприяє його ефективності. Висновки. Завдяки ефекту оригінальності та новизни інтерактивних методів, при їх правильній організації, підвищується інтерес лікарів-інтернів до процесу навчання. Сучасний педагогічний процес вищої школи використовує різноманітні методи організації навчання, виховання та розкриття майбутніх лікарів як особистості. Лекції, безсумнівно, є основною і необхідною формою навчання. Одні прихильники традиційної дидактики бачать у ній переваги, а її опоненти стверджують, що часи змінилися і варто усвідомити, що лекція як аудиторна форма спілкування зі студентами є найменш ефективною серед інших форм навчання у ВНЗ. Досить ефективним у навчанні акушерства та гінекології є застосування методу «Case Studies». З огляду на те, що вперше метод був розроблений на початку 20 ст. у Гарвардській школі бізнесу його також називають Гарвардським методом. На нашу думку, досить ефективним методом навчання є метод конкретних ситуацій – ІКС, або ситуаційне навчання, який передбачає використання конкретних ситуацій (кейсів з практики) з певного розділу чи теми навчального курсу для спільного аналізу, обговорення. і прийняття рішення, мозковий штурм у малій групі та публічний виступ із презентацією та захистом запропонованого рішення. Виокремлено основні етапи «Case Studies», такі як: вступне слово викладача; утворення мікрогруп; робота в малій групі; презентація рішень, розроблених спікерами; запитання до доповідачів; загальна дискусія; закриття вчителя
мова; Підводячи підсумки.
Посилання
Abell D. “What Makes a Good Case?”, Eccho Autumn, Fall, 2021, N 17, P. 4–7 [in English].
Reynholʹd L. Za predelamy CASE - tekhnolohyy [Beyond CASE - technologies], Kompʹyuter [The Computer], 2020, N 13, P. 12–14 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).