Oсобливості цифровізації навчально-методичного кластеру діяльності науково-педагогічного фахівця
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2022.355Ключові слова:
numérisation de l'éducation; méthodologie de l'enseignement supérieur; travail pédagogique et méthodique; numérique compétences; stratégies pédagogiques innovantesАнотація
Мета дослідження – висвітлити специфіку реалізації принципів цифровізації навчально-методичної роботи науково-педагогічного працівника. У сучасному освітньому середовищі цифровий арсенал ефективно використовується науково-педагогічними фахівцями у своїй професійній діяльності. Тому гостро постало питання щодо організації навчально-методичного кластеру відповідно до вимог освітніх стратегій. Методологія дослідження використовує загальнонаукові методи науково-педагогічного дискурсу, серед яких відзначимо: аналіз, систематизацію, моделювання та прогнозування. Також у науковій статті використано науково-філософсько-методологічні синергетичні принципи, що дозволяє співвіднести використання цифрових ресурсів із традиційними елементами навчально-методичного сегменту. Елементами новизни наукової розвідки є необхідність узгодження принципів цифровізації між усіма ключовими кластерами вищої освіти. Діджиталізацію слід розглядати як комплексний механізм роботи викладача вищого навчального закладу, оскільки інноваційна парадигма сучасної освіти поширюється на всі її сегменти – навчально-методичний, дослідницький та організаційний. Синергетична взаємодія дозволяє привести до спільного знаменника особливості цифровізації навчально-методичного кластеру з усіма іншими складовими роботи викладача вищої школи. Такий підхід забезпечує підвищення загального рівня професійних компетенцій науково-педагогічного працівника. Висновок. Тому в сучасній освітньо-методичній парадигмі активно впроваджуються принципи цифровізації, які у поєднанні з традиційними ресурсами формують ефективний формат реалізації професійних компетенцій науково-педагогічного фахівця.
Посилання
Basantes-Andrade A., Cabezas-Gonzalez M., Casillas Martin S. “Digital Competences Relationship between Gender and Generation of University Professors”, International Journal on Advanced Science Engineering and Information Technology, 2020, Vol. 10 [in English].
Esteve-Mon F. M., Llopis-Nebot M. A., Adell-Segura J. “Digital Teaching Competence of University Teachers: A Systematic Review of the Literature”, IEEE Revista Iberoamericana de Tecnologias del Aprendizaje, 2020, Vol. 15, Iss. 4, P. 399‒406 [in English].
Fernandez-Batanero J. M., Montenegro-Rueda M., Fernandez-Cerero J., Garcia-Martinez I. “Digital competences for teacher professional development. Systematic review”, European Journal of Teacher Education, 2022, Vol. 45, P. 513‒531 [in English].
Gomez-Trigueros I. M, Ruiz-Banuls M., Ortega-Sanchez D. “Digital Literacy of Teachers in Training: Moving from ICTs (Information and Communication Technologies) to LKTs (Learning and Knowledge Technologies)”, Education Sciences, 2019, Vol. 9, Iss. 4 [in English].
Hakanurmi S., Murtonen M., Palonen T. “University teachers’ digital stories of sustainable development: A method for learning to teach”, Ammattikasvatuksen Aikakauskirja, 2022, Vol. 23, Iss. 4, P. 48–60 [in English].
Lohr A., Stadler M., Schultz-Pernice F., Chernikova O., Sailer M., Fischer F., Sailer M. “On powerpointers, clickerers, and digital pros: Investigating the initiation of digital learning activities by teachers in higher education”, Computers in Human Behavior, 2021, Vol. 119, 106715 [in English].
Nuere S., de Miguel L. “The Digital/Technological Connection with COVID-19: An Unprecedented Challenge in University Teaching”, Tech Know Learn, 2021, Vol. 26, P. 931–943 [in English].
Nugroho A., Mutiaraningrum I. “EFL teachers’ beliefs and practices about digital learning of English”, EduLite: Journal of English Education. Literature and Culture, 2020, Vol. 5, Iss. 2, P. 304‒321 [in English].
Ortega-Sanchez D., Gomez-Trigueros I. M. “Massive Open Online Courses in the Initial Training of Social Science Teachers: Experiences, Methodological Conceptions, and Technological Use for Sustainable Development”, Sustainability, 2019, Vol. 11, Iss. 3 [in English].
Reisoğlu I., Cebi A. “How can the digital competences of pre-service teachers be developed? Examining a case study through the lens of DigComp and DigCompEdu”, Computers & Education, 2020, Vol. 156, 103940 [in English].
Sanchez Prieto J., Trujillo Torres J. M., Gуmez Garcнa M., Gуmez Garcнa G. “Gender and Digital Teaching Competence in Dual Vocational Education and Training”, Education Sciences, 2020, Vol. 10 [in English].
Sood A., Dogra V. Pathmanathan G. ”3D Surface Digitization in Scientific Research and Product Development”, Forensic Medicine and Anatomy Research, 2021, Vol. 9, P. 11‒23 [in English].
Zhao Y., Pinto Llorente A. M., Cruz Sбnchez Gуmez M. “Digital competence in higher education research: A systematic literature review”, Computers & Education, 2021, Vol. 168, 104‒212 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
