Падіння олігархічного володіння родини Кйосогі у другому десятиріччі XIV століття. Причини та аналіз
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2022.344Ключові слова:
олігархічне правління; сім'я Кьосогі; Янош Кьосогі; Карл I Роберт; Анжуйська династія; Угорське королівство; династія ГабсбургіввАнотація
Стаття присвячена періоду, який завершив епоху династичних протистоянь в Угорському королівстві та став вирішальним для утвердження влади нової Анжуйської династії, яка в майбутньому мала значний вплив на політичне життя Східної Європи та Італії. Небезпечний прецедент - розподіл влади і територій королівства всередині правлячої сім'ї за часів правління короля Бели IV привів до падіння престижу королівської влади і спричинив тектонічний розкол правлячих станів держави. Гіпотетичне відродження престижу та королівської влади Бредського монарха, яке відбулося під час правління короля Андреша III, завершилося його передчасною смертю, зануривши Угорщину в роки династичної боротьби. Методи дослідження. Використано насамперед порівняльно-історичний та структурно-системний методи аналізу, методи індукції та дедукції, проблемно-хронологічний метод викладу матеріалу. Наукова новизна. Окреслені проблеми раніше не розглядалися в історіографії. Висновки. Восени 1300 року, мабуть, ніхто з тих, хто зустрів невелику честь малолітнього неаполітанського принца Карла Роберта, який раніше був позбавлений права успадкувати свої італійські володіння, не сумнівався, що він повторить долю своїх попередників і стати слухняним знаряддям у руках могутніх підданих, таких як Шубич, Кьосогі, Чак та ін. Проте за десять років свого правління Карл І Роберт зумів консолідувати у своїх руках владу, необхідну для знищення могутніх олігархічних володінь, серед яких провінція роду Кьосогі була однією з наймогутніших. Тому падіння влади цього роду стало однією з віх руйнації Карлом І Робертом олігархічних володінь, що стало прелюдією до настання періоду, який в угорській історіографії отримав назву «Золотого віку».
Посилання
Almasi T. "III. Andras" [Andrew III], in Gujdar, Noemi; Szatmary, Nуra (eds.), Magyar kiralyok nagykonyve: Uralkodуink, kormanyzoink es az erdelyi fejedelmek eletenek es tetteinek kepes tortenete [The Great Book of Hungarian Kings: Illustrated History of the Lives and Deeds of Our Rulers, Governors and Transylvanian Princes], Reader's Digest, 2012, 343 р. [in Hungarian].
Anjou-kori Okleveltar [Anjou-era Deed Archives], Documenta res Hungaricas tempore regum Andegavensium illustrantia, Szerk. Kristу Gyula, Vol. ІІ, Budapest – Szeged, 1990–2013, P. 69–71 [in Latin].
Barany A. Debreceni Dуzsa kuzdelme a bihari oligarchakkal. Debreceni Egyetem [Dуzsa Debreceni's Struggle with Oligarchs in Bihar], Tцrtenelmi Intezet, 2011, P. 75–77 [in Hungarian].
Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis [The ecclesiastical and civil diplomatic code of Hungary], stud., op. Georgii Fejer, Budae, 1829–1844, Volume VIII/1, 488 p., P. 199–201 [in Latin].
Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis [The ecclesiastical and civil diplomatic code of Hungary], stud. et op. Georgii Fejer, vol. V/3, Budae, 1829–1844, P. 258‒261 [in Latin].
Der osterreichische Geschichtsforscher [The Austrian historian], Herausgegeben von Joseph Chmel, Wien, 1841, Volume II, 403 p. [in German].
Engel P. “Az orszag ujraegyesitese. I. Karoly kuzdelmei az oligarchak ellen (1310– 1323)” [Reunification of the country. Charles I's struggles against the oligarchs (1310–1323)], Engel Pal: Honor, var, ispansag. Valogatott tanulmanyok [Honor, castle, lordship. Selected studies], szerk, Csukovits Enikő, Budapest, 1988, 137 p., P. 104-108, 112, 140, 142, 219 [in Hungarian].
Engel Р. “Magyarorszag vilagi archontolуgiaja, 1301–1457” [Secular Archontology of Hungary, 1301–1457], Volume I, Histуria, MTA Tortenettudomanyi Intezete, 1996, 565 p., P. 105, P. 378, 439, 439, 445 [in Hungarian].
Galambosi P. “Csak Ugrin, a hűseges tartomanyur” [Ugrin Csak, the Loyal Provincial Lord], Szentpetery Imre Tortenettudomanyi Alapitvany, N 24 (3), P. 289–322, 316 [in Hungarian].
Gyorffy G. “Az Arpad-kori Magyarorszag torteneti foldrajza, I” [The historical geography of Arpad-era Hungary, Volume I], Budapest, 1987–1998, p. 224 – 225 [in Hungarian].
Haider C. Die Herren von Pottendorf [The lords of Pottendorf], Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades an der philosophischen Fakultat der Universitat Wien, 1970, P. 55 [in German].
Implom L. “Adatok a Szent Domonkos-rend magyarorszagi rendtartomanyanak tortenetehez. A rendtartomany alapiasatуl 1526-ig” [Data on the History of the Order of Saint Dominic in Hungary. From the Foundation of the Province to 1526], Domonkos Rendtorteneti Gyejtemeny, 2017, P. 184 [in Hungarian].
Kadar Т. “Harcban a koronaert. (II.) I. Karoly (Rуbert) kiraly uralkodasanak 1306‒1310 kozotti zakasza” [Fight for the Crown. The Reign of Charles I (Robert) from 1306 to 1310], Torteneti tanulmanyok XXV [Historical studies], A Debreceni Egyetem Tortenelmi Intezetenek kiadvanya, Debrecen, 2017, 167 p. [in Hungarian].
Karacsonyi J. “A magyar nemzetsegek a XIV. Szazad kozepeig” [Hungarian Generals until the Middle of the 14th Century], reprint, Budapest, 1995, 607 p. [in Hungarian].
Kazakov O. “Borotʹba Karla I Roberta Anzhuysʹkoho z predstavnykamy mahnat·sʹkoyi verkhivky v uhorstkomu korolivstvi na pochatku XIV stolittya” [The struggle of Charles I Robert of Anjou with representatives of the magnate elite in the Hungarian kingdom at the beginning at the beginning of the XIV century], Bildung, Sozialarbeit, offentliche Verwaltung und regionale Entwicklung. Krakуw, 2020, P. 207–227, 222 [in Ukrainian].
Kazakov O. “Dynastychna borotba za tron Uhorskoho korolivstva na pochatku XIV stolittia” [The dynastic struggle for the throne of the Hungarian kingdom at the beginning of the 14th century], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Uzhhorod, 2013, P. 73–78 [in Ukrainian].
Kazakov O. “Vplyv Apostolskoho Prestolu na mahnativ uhorskoho korolivstva v umovakh vnutrishnopolitychnoho protystoiannia v kraini (druha polovyna ХIII – pochatok XIV st.)” [The influence of the Apostolic See on the magnates of the Hungarian kingdom in the conditions of internal political opposition in the country (the second half of the 13th century - the beginning of the 14th century)], Istorychnyi chasopys z bohemistyky i slovakistyky, Vypusk 8. “RIK-U”, 2020, P. 8–9 [in Ukrainian].
Likhtei I. “Borotba cheskoho korolia Vatslava II za hehemoniiu v Tsentralnii Yevropi (1301–1305)” [Struggle of the Czech King Vaclav II for hegemony in Central Europe (1301‒1305)], Zbirnyk naukovykh prats z problem davnoi i serednovichnoi istorii ta etnolohii. Uzhhorod [A collection of scientific works on the problems of ancient and medieval history and ethnology], 2008, P. 46–68 [in Ukrainian].
Likhtei I. “Ostannii Prshemyslovych na cheskomu troni Vatslav III: uspizy y prorakhunky yoho pravlinnia” [The last Prshemislovych on the Czech throne, Vбclav III: the upheavals and miscalculations of his reign], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia “Istoriia” [Scientific Bulletin of Uzhhorod University, "History" series], Vyp. 24, Uzhhorod, 2010, P. 111–123 [in Ukrainian].
Markу L. “A magyar allam főmeltуsagai Szent Istvantуl napjainkig: Eletrajzi Lexikon” [Great Officers of State in Hungary from King Saint Stephen to Our Days: A Biographical Encyclopedia], Helikon Kiadу, 2006, P. 359 [in Hungarian].
Ottokars osterreichische Reimchronik [Ottokar's Austrian rhyming chronicle], in Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum qui vernacula lingua usi sunt. V/1–2, еdidit Joseph Seemuller, Hannoverae, 1890, 726 р., P. 93707–93708. URL:https://play.google.com/books/reader?id=-bsUAAAAQAAJ&pg=GBS.PA4&hl=ru. [in German].
Peterfi B. “A Lajtan innen, az Innen tul. Kanizsai Janos palyafutasa a Magyar Kiralysagban es a Szent Rуmai Birodalomban a 15–16. szazad fordulуjan” [On this side of the River Lajta, on the other side of the River Inn: The career of Janos Kanizsai in the Kingdom of Hungary and the Holy Roman Empire at the turning of the 15th and 16th centuries], Szazadok, 2016, P. 443–473 [in Hungarian].
Skorka R. “A mohу farkas utуda. Egy Kőszegi Habsburg-szolgalatban” [The Heir of the “Greedy Wolf”. A Kőszegi in the Service of the Habsburg Dukes], Vilagtortonet, N 39 (1), 2017, P. 93–124, 105 [in Hungarian].
Vajk A. “Mibe kerult ezen hűsegi level Kőszegi Miklуs győri puspoksege es az orszagos politika” [“What did this charter of loyalty cost” The bishopric of Miklуs of Kőszeg and the countrywide politics], Győri Egyhazmegyei Leveltar, 2011, P. 421 [in Hungarian].
Wertner M. "A Gussingiek" [The Gussings], Szazadok, 29, 1895, P. 42–64, P. 136–154 [in Hungarian].
Zsoldos A. "A Henrik-fiak: A Heder nembeli Kőszegiek csaladi tortenete” [The Henry Sons: The "Family History" of the Kőszegis from the Kindred Heder], Vasi Szemle 64, 2010, P. 651–61. [in Hungarian].
Zsoldos A. "Kings and Oligarchs in Hungary at the Turn of the Thirteen and Fourteen Centuries", Hungarian Historical Review, N 2, 2013, P. 211–242, 218, 233 [in English].
Zsoldos A. “A Henrik-fiak: A Heder nembeli Kőszegiek csaladi tortenete” [The Henry Sons: The "Family History" of the Kőszegis from the Kindred Heder], Vasi Szemle 64, 2010, P. 221–222, 651–61 [in Hungarian].
Zsoldos A. “Egesz Szlavуnia banja” [The Ban of Entire Slavonia], Tanulmanyok a kozepkorrol [Studies on the Middle Ages], ed. Tibor Neumann, Budapest–Piliscsaba, Argumentum, 2001, P. 269–281 [in Hungarian].
Zsoldos A. “Egesz Szlavуnia banja” [The Ban of Entire Slavonia], Tanulmanyok a kozepkorrуl [Studies on the Middle Ages], ed. Tibor Neumann, Budapest–Piliscsaba, Argumentum, 2001, P. 269–281 [in Hungarian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
