Структура та семантика фразеологізмів з опорним словом-соматизмом у художньому дискурсі Ольги Кобилянської

Анотація

Фразеологізми відображають особливий світогляд кожного народу, його психологію та мислення. Фразеологізми зазвичай виражають мову автора, надають їй неповторності, навіть чарівності. Мета статті – проаналізувати структуру та семантику фразеологічних одиниць, до складу яких входять соматизми, у художньому дискурсі О. Кобилянської, порівняти ці мовні одиниці з літературними відповідниками. Актуальність статті зумовлена ​​необхідністю подальшого поглибленого вивчення ідіостилю Ольги Кобилянської з метою формування когнітивно-прагматичної концепції художнього дискурсу письменниці. Новизна наукового дослідження зумовлена ​​тим, що структура і семантика фразеологізмів із основним словом-соматизмом у художньому дискурсі О. Кобилянської ще не були предметом поглибленого дослідження. Методи дослідження. У статті використано як основні загальнонаукові методи аналізу та синтезу, так і лінгводетивний, структурно-порівняльно-історичний методи. Висновки. У художньому дискурсі О. Кобилянської найчастіше трапляються фразеологізми із соматизмами рука та її частини (кулак, лікоть), нога та частина обличчя чи голови (face, mouth, tongue, eyes, teeth, hair). У художніх творах буковинського письменника фіксуємо дві групи фразеологізмів з основним словом-соматизмом. До першої групи належать ті, що відповідають літературній мові, зафіксовані у Словнику фразеологізмів української мови (права рука, дерти носа, мати в руках). До другої групи належать фразеологізми, які зазнали різної модифікації, переважно завдяки творчості автора, наприклад: зміни відмінків, порядку слів, заміни одного дієслова іншим, близькими за значенням, у тому числі діалектизми, що надає мові особливого колориту. Буковинський письменник (кулаки гризти, отворяти уста, кров у лице бухнула)