Металогічні засоби у віршованих творах Сидора Воробкевича раннього етапу творчості (1863 – 1867 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2022.336Ключові слова:
поетика; металогія; метафора; порівняння; епітети; частотний коефіцієнтАнотація
Перший етап поетичної творчості С. Воробкевича зумовлює пошук різноманітних форм. Поет працював у різних жанрах, активно використовував металогічні засоби вираження художньої мови своїх текстів. Метою даного дослідження є з’ясування специфіки поетики поетичних творів С. Воробкевича з точки зору металогічних засобів. Методи дослідження зумовлені метою і завданнями роботи, об’єктом дослідження і є комплексними. Практикувалися герменевтичний метод та метод повільного читання (метод рецептивної поетики), спрямовані на розкриття художніх засобів С. Воробкевича, інтерпретацію його творів. Застосовано формальний метод, заснований на використанні статистичних даних, кількісної обробки матеріалу, спрямований на аналіз аспектів віршування. Новизна статті полягає в тому, що в ній комплексно проведено комплексне дослідження поетики поетичних творів Сидора Воробкевича раннього етапу творчості (1863 – 1867) у металологічному аспекті. Особливу увагу слід звернути на принцип «частотного коефіцієнта» (FC), який є відношенням поетичного елемента до кількості рядків. Такий підхід дав змогу отримати об’єктивні висновки щодо різних складових поезії письменника. Висновки. Аналіз металогічних засобів показав, що С. Воробкевич активно використовував метафори (FC – 0,045), порівняння (FC – 0,004). Рідко вживана метонімія (FC – 0,001), помірно представлені гіпербола, синекдоха, порівняння, евфемізми. Невеликий відсоток частоти компенсується різноманітністю тропів.
Посилання
Hromiak R., ed. Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary dictionary-reference book], Kyiv: Akademiia, 1997, P. 455 [in Ukrainian].
Nykyforuk T. Zvukova orhanizatsiia poetychnykh tvoriv Sydora Vorobkevycha druhoho periodu tvorchosti (1868 – 1875) [Sound organization of poetic works of Sidor Vorobkevych of the second period of creativity (1868 – 1875)], Filolohichnyi dyskurs [zb. nauk. prats] [Philological discourse [col. science. work], hol. red. V. Matsko. Khmelnytskyi: Instytut literatury imeni T. Shevchenka Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy Khmelnytska humanitarno-pedahohichna akademiia, 2018, Vyp. 7, P. 117–131 [in Ukrainian].
Slavins'kyi Ya., ed. Pidruchnyi slovnyk literaturoznavchykh terminiv [Handy dictionary of literary terms], Varshava, 2005, P. 323 [in Ukrainian].
Tkachenko A. Mystetstvo slova: Vstup do literaturoznavstva : [pidruchnyk dlia studentiv humanitarnykh spetsialnostei VNZ] [The art of the word: Introduction to literary criticism], 2-e vyd., vypr. i dopovn, Kyiv: Kyivskyi universytet, 2003, P. 11, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 23, 25, 26, 28, 32, 33, 41, 49, 53, 56, 57, 59, 60, 61, 64, 67, 70, 71, 72, 235, 238, 240-241, 245, 246, 250, 253, 256, 264, 265 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
