Позиційні характеристики вираження предметної частини змісту апеляції в поетичних творах Ліни Костенко
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2022.326Ключові слова:
сфера звернення; незалежний (автономний); пре-; між-; післяапеляційні; однослівні та багатослівні номінації в адресат мовленняАнотація
Мета статті – встановити основні позиційні характеристики вираження номінацій адресата мовлення в сучасній українській літературній мові. Актуальність дослідження зумовлена тим, що позиційні характеристики вираження номінацій адресата мовлення давно цікавлять багатьох українських мовознавців. Наукова новизна розвідки полягає у введенні до наукового обігу нового фактичного матеріалу, уточненні засобів вираження змістовної частини змісту звертання, розробці класифікації формальних типів вираження номінацій адресата в сучасній українській літературі. мову. Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для опису ідентичних чи подібних явищ в інших (насамперед слов’янських) мовах, а також при викладанні курсів лексикології, морфології та синтаксису української мови. Висновки. Опрацювавши науковий матеріал, ми виділили такі випадки вживання звертань: самостійні (автономні), пре-, інтер- та постпозиційні. Основними видами інтерпозиції звертань, як свідчить наш фактичний матеріал, є: позиція між підметом і присудком, позиція між присудком і додатком, позиція перед підметом і присудком, позиція звертання після додатка і присудка, позиція звертання після присудка і додатка. , позиція звертань після підмета і присудка. Проаналізувавши форми звертання в прийменниках, прийменниках і вставках у спонукальних, питальних і розповідних реченнях, ми дійшли висновку, що звертання можуть бути односкладними і дієслівними.
Посилання
Kostenko L. Poeziia [Poetry], 2-he vyd., dopovnene, Kyiv: Nauk. dumka, 2001, P. 7, 11, 13, 15, 16, 20, 21, 23, 24, 25, 27, 28, 32, 35, 36, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 52, 53, 60, 63, 72, 74, 75, 77, 79, 81, 82, 83, 84, 86, 87, 91, 99, 100, 107, 108, 116, 120, 127, 129, 130, 133, 134, 135, 136, 137, 140, 144, 145, 146, 154, 156, 168, 346, 430 [in Ukrainian].
Kulyk B. M. Kurs suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy [Course of Modern Ukrainian Literary Language], Kyiv: Radianska shkola, 1965, P. 11, 24, 39, 42, 45, 72, 78, 84, 87, 104, 105, 168 [in Ukrainian].
Skab M. C. Pragmatyka apeliacii v ukrainskii movi: Navchalnyi posibnyk [Pragmatics of appeal in the Ukrainian language: Textbook], Chernivtsi: Ruta, 2003, P. 46 [in Ukrainian].
Slynko I. І. Istorychnyi syntaksys suchasnoi ukrainskoi movy [Historical syntax of the Ukrainian language], Kyiv: Vyshcha shkola, 1973, Р. 414 [in Ukrainian].
Zagnitko A. P. Teoretychna gramatyka ukrayinskoi movy. Syntaksys [Teoretical grammar of the Ukrainian language. Syntax], Donetsk: DoNU, 2001, P. 414 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
