Кобзарство – унікальне явище культурної спадщини України
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.1.2022.320Ключові слова:
кобза; митниця; епічний; репресії; національна свідомістьАнотація
Стаття присвячена дослідженню історико-культурного феномену кобзарства. Метою дослідження є аналіз поняття кобзарства як унікального явища культурної спадщини України. Методи дослідження: конкретизація, аналіз документації, пошуковий метод за наявною методичною та науковою літературою з аналізом знайденого матеріалу, а також метод з'ясування причинно-наслідкових зв'язків. Наукова новизна. Думи кобзарів уперше описані з позицій ворожіння правдивої української історії, уособлення характерних рис національної свідомості, в якій немає пропаганди агресивних вірувань, закликів до захоплення чужих земель. Музична доба українського народу – це каяття у своєму випаленому шляху, пройденому з гідністю наполегливого шукача істини. Думи кобзарів, розповідаючи про правдиву українську історію, уособлюють характерні риси національної свідомості, в якій немає пропаганди агресивних переконань, закликів до захоплення чужих земель. Кобзарство – виняткове явище не лише в українській, а й у світовій культурі. Його представники, кобзарі, віками зберігали духовний генофонд українського народу, піднімали в ньому національну свідомість, розповідали тисячолітню мудрість, показували правду життя, закликали до активних дій, єдності, боротьби зі злом. Народна рецепція представляє кобзаря як співучого, роздумливого історика. Підтверджується той факт, що найяскравішим періодом існування та розквіту кобзарства є період козаччини. Висновок. Мистецтву гри на бандурі, кобзі та лірі зараз приділяється більше уваги. Ці музичні інструменти отримали більше можливостей. На цих музичних інструментах реалізовано складні твори вітчизняної та зарубіжної класики. Сьогодні кобзарство необхідно розглядати й аналізувати як соціокультурний феномен української нації, як надбання національної культури та як історико-культурний тип європейської культури.
Посилання
Chaika S. V., Chaika M. M. “Kobzarstvo – diievyi chynnyk zberezhennia tradytsii dukhovnoho zhyttia natsii” [Kobzarism – an effective factor in preserving the traditions of the spiritual life of the nation], Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka [Pedagogical education: theory and practice], N. 12, 2012, Р. 439, 442, 443, 444 [in Ukrainian].
Cheremsky K. Shliakh zvychaiu [The way of custom], Kharkiv: Нlas, 2002, Р. 45 [in Ukrainian].
Cherkashina O. V. “Deiaki aspekty doslidzhennia ta vidrodzhennia tradytsii kobzarskoi epichnoi spadshchyny v Ukraini ta zarubizhzhi” [Some aspects of research and revival of traditions of kobza epic heritage in Ukraine and abroad], Naukovi zapysky [Proceedings], Ser.: Istoriia, N.11, 2006. Р. 17–21, 19, 20 [in Ukrainian].
Dutchak V. Ulas Samchuk’s “Living strings” in the Context of Bandura Art Source Studies (Dedicated to Ulas Samchuk’s 115th Anniversary), Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Musical Art, N. 3 (1), 2020, P. 96 [in English].
Eremenko O. V. “Istorychni i literaturni parametry kobzarstva yak kulturolohichnoho fenomena: Shevchenkova interpretatsiia” [Historical and literary parameters of kobzarism as a culturological phenomenon: Shevchenko’s interpretation], Kyiv i kyiany u sotsiokulturnomu prostori ХІХ-ХХІ stolit: shevchenkoznavchyi dyskurs (do 200-richchia vid dnia narodzhennia Tarasa Shevchenka) [Kyiv i kyiany u sotsiokulturnomu prostori ХІХ–ХХІ stolit: shevchenkoznavchyi dyskurs (do 200-richchia vid dnia narodzhennia Tarasa Shevchenka)]: mater. Vseukr. nauk. – prakt. konf. Kyiv, 2014, Р. 144–145,144–146 [in Ukrainian].
Filina T., Chumak Y. A new look at the phenomenon of ukrainian kobzarism. Review of the monograph: Khai MO Mykola Budnyk and Kobzarism. The 2nd, updated and supplemented edition, Lviv: “Astroliabiya” Publishing House, 2020, Р. 234, 236 [in English].
Hornjatkevyč А. The Kobza and the Bandura: A Study in Similarities and Contrasts, Folklorica, Vol. 13, 2008, P. 140, 141, 151 [in English].
Kalyandruk T. Zahadky kozatskykh kharakternykiv [Mysteries of Cossack characters], Lviv: Pіramidа, 2007, 287 р. [in Ukrainian].
Levitskaya N. M. Kobzarstvo yak natsionalno-kulturnyi fenomen [Kobzarism as a national-cultural phenomenon], URL: http://
dspace.nuft. edu. ua/bitstream/123456789/25346/1/3.pdf [in Ukrainian].
Mykhailychenko O. V. “Kobzarstvo ta pobutove muzykuvannia na ukrainskykh zemliakh kintsia XVIII – pochatku XX stolittia” [Kobzarism and household music making in the Ukrainian lands of the late XVIII – early XX centuries], Naukovi zapysky Tsentralnoukrainskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka [Scientific notes of the Central Ukrainian State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko], Ser.: Pedahohichni nauky, N. 63, 2018, Р. 20 [in Ukrainian].
Petrik V. V. “Vzaymodeistvye kazachestva y kobzarstva v kontekste ukraynskoi kulturi” [Interaction of Cossacks and kobzars in the context of Ukrainian culture], Manuskrypt [Manuscript], N. 2 (64), 2016, Р. 147 [in Ukrainian].
Reutova D. O. Kobzarstvo yak symvol natsionalnoi pamiati v represiiakh 1930-kh rokiv [Kobzarism as a symbol of national memory in th repressions of the 1930s], URL: https://philosophy.nuph.edu.ua/wp-content /uploads/2020/06/06 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
