Нововведення господарювання в аграрному секторі наприкінці ХХ ст. (на прикладі областей Карпатського регіону)

Анотація

Метою статті є дослідження особливостей впровадження нових форм господарювання в сільськогосподарському виробництві в Українських Карпатах у 80-х роках минулого століття. Наукова новизна. У статті розглядаються проблеми та наслідки запровадження нових форм господарювання в аграрному секторі загалом та регіони Українських Карпат зокрема. Значну увагу приділено проблемам спеціалізації та концентрації сільськогосподарського виробництва у 80-х роках минулого століття. Зокрема, було проаналізовано проблема переведення тваринництва на промислову технологію виробництва, яка була надзвичайно актуальною для регіону. Тваринництво в аналізований період набуло найбільшого розвитку в аграрному секторі Українських Карпат, враховуючи природно-географічні та кліматичні особливості. Висновки. Керівництво країни постійно декларує в державних документах намір вивести країну на вищий рівень сільськогосподарського виробництва, досягти динамічного розвитку аграрного сектора. Головна увага приділялася збільшенню виробництва зерна, яке справедливо вважалося основою продовольчого фонду. Проте через надмірну централізацію економіки, опір бюрократичних структур управління в аналізований період не вдалося досягти впровадження інтенсивних технологій та підвищення віддачі інвестицій у сільськогосподарське виробництво. Доведено постійне втручання в діяльність колгоспів і радгоспів представників різних рівнів влади та партійних структур області, їхній диктат щодо термінів проведення сільськогосподарських робіт, ініціювання частих кадрових змін, недовіра до спеціалістів господарства та інші непопулярні кроки, що сприяли повільному, але неухильному занепаду сільського господарства.