Соціокультурний феномен російсько-єврейської інтелігенції
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.4.2021.301Ключові слова:
євреї; ідентичність; інтелігенція; Російська імперія; революційністьАнотація
Мета дослідження. В статті проаналізовано особливості процесів формування російсько-єврейської інтелігенції у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Методи дослідження: теорія ідентичності – для аналізу суперечливих процесів асиміляції євреїв у Російській імперії. Наукова новизна. Вперше використано теорію ідентичності в вивченні соціокультурного феномену російсько-єврейської інтелігенції та висунута гіпотеза про те, що криза ідентичності російсько-єврейської, одним із наслідків якого була революційність радикально налаштованих російсько-єврейських інтелігентів. Висновки. Доведено, що на розвиток революційності окремих представників російсько-єврейської інтелігенції ("ассимілянтів") впливали соціокультурні цінності Гаскали (ідеології Просвітництва євреїв), особливості суспільної свідомості власне російської інтелігенції, антисемітизм, а також ситуація неавтентичного єврея
Посилання
Ajhenval'd Ju. Nasha revoljucija, ejo vozhdi i vedomye [Our revolution, its leaders and followers], Moskva, 1918, P. 16–17, 21 [in Russian].
Bakunin M. A. Internacional, Marks i evrei: (Polemique contre les juifs) [The International, Marx and the Jews: (Polemique contre les juifs)], Moskva, 2008, P. 166 [in Russian].
Bezarov O. T. “Pro zastosuvannia teoriia identychnosti u konteksti doslidzhennia istorii piznoimperskoi Rosii” [On the application of identity theory in the context of the study of the history of late imperial Russia], Metodolohiia ta filosofiia istorii: aktualni pytannia doslidzhennia ta vykladannia [Methodology and philosophy of history: current issues of research and teaching], Chernivtsi, 2019, Vol. 2, P. 42–60 [in Ukraine].
Bezarov O. T. “Sotsialno-psykholohichni osoblyvosti formuvannia livoradykalnoho ekstremizmu L. D. Trotskoho” [Socio-psychological features of the formation of left-wing radical extremism L. D. Trotsky], Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: istorychni nauky [Bulletin of Kamyanets-Podilsky National University named after Ivan Ogienko: historical sciences], 2017, Vol. 10, P. 414–427 [in Ukraine].
Bezarov A. “Sociokul'turnye osobennosti rossijskogo social-demokraticheskogo dvizhenija i problema identichnosti rossijsko-evrejskoj intelligencii v Rossijskoj imperii” [Social and Cultural Peculiarities of the Russian Social Democratic Movement and the Problem of the Identity of the Russian-Jewish Intelligentsia in the Russian Empire], Aktual'ni pitannya suspil'nih nauk ta istorii medycyny [Сurrent Issues of Social Studies and History of Medicine], 2015, Vol. 4 (8), P. 7–13. [in Russian].
Bryk O. S. Ukrainsko-yevreiski vidnosyny [Ukrainian-Jewish relations], Winnipeg, 1961, P. 109 [in Ukraine].
Chehov A. P. Perekati-pole (Putevoj nabrosok) [Tumbleweed (travel sketch)], Russkie pisateli o evrejah i zhidah [Russian writers about Jews and Zhydah], Moskva, Jerusalim, 2005, P. 54, 63 [in Russian].
Cinberg S. L. Dva techenija v evrejskoj zhizni. Kul'turno-istoricheskij ocherk [Two currents in Jewish life. Cultural and historical essay], Sankt-Peterburg, 1906, P. 92 [in Russian].
Frank S. L. “Jetika nigilizma (K harakteristike nravstvennogo mirovozzrenija russkoj intelligencii)” [Ethics of nihilism (On the characteristics of the moral worldview of the Russian intelligentsia)], Vehi: Sbornik statej o russkoj intelligencii [Milestones: A collection of articles about the Russian intelligentsia], Sankt-Peterburg, 2011, P. 234 [in Russian].
Fromm Je. Anatomija chelovecheskoj destruktivnosti [Anatomy of human destructiveness], Minsk, 1999, P. 353 [in Russian].
Gershenzon M. O. Tvorcheskoe samosoznanie [Creative self-consciousness], Vehi: Sbornik statej o russkoj intelligencii [Milestones: A collection of articles about the Russian intelligentsia], Sankt-Peterburg, 2011, P. 105, 116 [in Russian].
Gol'dshtejn A. “Otorvannye”. I. D. Berkovich. Rasskazy ["Torn off". I. D. Berkovich. Stories], Razsvet [Sunrise], 1912, Vol. 23, P. 12, 13-14 [in Russian].
Haberer E. Jews and Revolution in Nineteenth-century Russia, London, 1995, р. 19, P. 21–22 [in English].
Hol'cman A., Gercig H. Ivritskaja novella nachala dvadcatogo veka [Hebrew novella of the early twentieth century], Vol. 1–2, Tel'-Aviv, 2003, P. 63, 131 [in Russian].
Kel'ner V. “Dva incidenta. Iz russko-evrejskih otnoshenij v nachale ХХ v.” [Two Incidents. From Russian-Jewish relations in the early twentieth century], Vestnik Evrejskogo universiteta. Istorija. Kul'tura. Civilizacija [Bulletin of the Jewish University. History. Culture. Civilization], 1995, Vol. 3, P. 192, 197 [in Russian].
Kel'ner V. “Russko-evrejskaja intelligencija: genezis i problema nacional'noj identifikacii (vtoraja polovina ХIХ – nachalo ХХ veka)” [Russian-Jewish Intelligentsia: Genesis and the Problem of National Identification (second half of the 19th – early 20th centuries)], Vestnik Evrejskogo universiteta. Istorija. Kul'tura. Civilizacija [Bulletin of the Jewish University. History. Culture. Civilization], 1996, Vol. 3, P. 5, 6, 8 [in Russian].
Klir Dzh. O russko-evrejskoj intelligencii (K postanovke voprosa) [On the Russian-Jewish intelligentsia (To the formulation of the question)], In. Evrei v Rossii. Istorija i kul'tura [Jews in Russia. History and culture], Sankt-Peterburg, 1995, P. 75–78 [in Russian].
Najman A. “Kak nachinalsja sionizm v Ukraine” [How Zionism began in Ukraine], Materialy Pjatnadcatoj ezhegodnoj mezhdunarodnoj mezhdisciplinarnoj konferencii po iudaike Ch. I. Gosudarstvo Izrail': 60 let istorii. Akademicheskaja serija [Proceedings of the Fifteenth Annual International Interdisciplinary Conference on Jewish Studies Part I. The State of Israel: 60 Years of History. Academic Series], Vol. 23, Moskva, 2008, P. 217 [in Russian].
Poljakov L. Istorija antisemitizma: jepoha znanij [History of antisemitism: era of knowledge], Moskva, Jerusalim, 1998, P. 278 [in Russian].
Ryss P. Russkij opyt. Istoriko-psihologicheskij ocherk russkoj revoljucii [Russian experience. Historical and psychological essay on the Russian revolution], Parizh, 1921, P. 13, 14 [in Russian].
Sartr Zh.-P. “Razmyshlenija o evrejskom voprose” [Reflections on the Jewish Question], Sartr Zh.-P. Portret antisemita [Portrait of an anti-Semite], Sankt-Peterburg, 2006, P. 204, 208-209, 234 [in Russian].
Shigarin N. Evrejskie gazety v Rossii [Jewish newspapers in Russia], P. 5–6 [in Russian].
Shigarin N. Russkie za granicej. Putevye zametki (Iz Ungen cherez Brailov v Buharest i obratno v Ungeny) [Russians abroad. Travel notes (From Ungheni via Brailov to Bucharest and back to Ungheni)], Kiev, 1878, P. 66 [in Russian].
Sljozkin Ju. Jera Merkurija: Evrei v sovremennom mire [Age of Mercury: Jews in the Modern World], Moskva, 2007, P. 124 [in Russian].
Sljozkin Ju. Jera Merkurija: Evrei v sovremennom mire [Age of Mercury: Jews in the Modern World], Moskva, 2007, P. 204–206 [in Russian].
Struve P. B. “Iz razmyshlenij o probleme russkogo mogushhestva” [From reflections on the problem of Russian power], Voprosy filosofii [Questions of Philosophy], 1992, Vol. 12, P. 69–70 [in Russian].
Tyrkova-Vil'jams A. V. Na putjah k svobode [On the path to freedom], N'ju-Jork 1952, P. 304 [in Russian].
Zemcova I. V. Otnoshenie russkoj intelligencii k evrejskoj integracii v russkuju kul'turu (2-ja polovina ХIХ – nachalo ХХ v.) [The Attitude of the Russian Intelligentsia to Jewish Integration into Russian Culture (2nd Half of the 19th – Early 20th Centuries)], Obshhestvo. Sreda. Razvitie (Terra Humana) [Society. Environment. Development (Terra Humana)], 2012, Vol. 2, P. 59, 60 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
