Особливості історичного пізнання крізь призму класичної науки

Автор(и)

  • Святослав Рачук Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.4.2021.299

Ключові слова:

Новий час; Нова наука; класична наука; історичне пізнання; історична наука

Анотація

Мета наукового дослідження полягає у спробі аналізу погляду класичної науки та визначення її характеристик як методологічних установок Також у статті висвітлено основні особливості історичного пізнання в епоху Нового часу, виявлено віхи сумірності класичної науки з пізнанням історії та взаємодії між ними. Актуальність дослідження обумовлена ​​необхідністю вивченням наукового статусу історичного пізнання в епоху класичної раціональності. Висновки: Досліджено феномен сумірності між класичною наукою та історичним пізнанням у епоху нового часу, проаналізовано особливості взаємодії між ними. Висвітлено умови появи класичної науки, які стали причиною виникнення світоглядної позиції вчених щодо пізнання минулого. Встановлено, що ставлення до історії було неоднозначним з позицій представників природознавства як І. Ньютон, Г. Галілей, М. Коперник, Р. Декарт, які ставили знання минулого під сумнів. Протилежною позиція була у дослідника Дж. Віко, який бачив в історичному
пізнанні глибинний потенціал, що вимагає розкриття через призму відокремленої методологічної бази.

Посилання

Barg M. Epohi i idei: Stanovlenie istorizma [Epochs and Ideas: The Formation of Historicism], Moskva, 1987, P. 253, 295, 301, 320 [in Russian].

Dekart R. Mirkuvannia pro metod, shchob pravylno spriamuvaty sviirozum i vidshukatyistynu v naukakh [Reflections on a method to properly direct your mind and find the truth in the sciences], Kyiv, 2011, P. 38–39 [in Ukrainian].

Deliia S. H. Mahiia i alkhimiia v epokhu vidrodzhennia [Magic and alchemy in the Renaissance], URL: https://newacropolis.org.ua/articles/mahiia-i-alkhimiia-epokhy-vidrodzhennia.

Dziuba I. “Desiat pyshemo sto v umi” [We use to write ten and the hundred we keep in the mind], URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/desyat-pishemo-sto-v-umi.

Fomenko A. T. Isledovania Niutona [Newton's research], URL: http://www.univer.omsk.su/foreign/fom/newton.htm [in Russian].

Husev V. Metafizyka XVII st. i naukove pizannia [Metaphysics of the XVII century. and scientific knowledge], 1996, Vol. 1, P. 26 [in Ukrainian].

Kolynhvud R. Ydeia ystoryy y avtobyohrafyia [Idea of history and autobiography], Moskva, 1980, Р. 58, 60 [in Russian].

Kyssel M. A. Dzhambattysta Vyko [Giambattista Vico], Moskvа, 1980, P. 69, 72 [in Russian].

Raikhert K. V. Lohika ta (post) (ne) klasychna ratsionalnist. Intehratyvna antropolohiia [Lonica and (post) (not) classical rationality. Interatovna anthropology], 2005, P. 19‒20 [in Ukrainian].

Sabadash Yu. S. “Kulturolohichna Skladova Teoretychnoho Dorobku Dzhambattista Viko” [Culturological Component of Giambattista Vico's Theoretical Work], Visnyk Mariupolskoho Derzhavnoho Universytetu. Seriia: Filosofiia, Kulturolohiia [Bulletin of Mariupol State University. Series: Philosophy, Culturology], P. 152 [in Ukrainian].

Shynkaruk V. I., ed. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary], 2002, Kyiv, P. 302 [in Ukrainian].

Stepyn V. S. “Nauchnoe Poznane y tsennost tekhnohennoi tsyvilyzatsiyi” [Scientific knowledge and the value of technogenic civilization. Questions of Philosophy], Voprosy fylosofii [Questions of Philosophy], 1989, Vol. 10, P. 3‒18 [in Russian].

Timothy C. The Stanford Encyclopedia of Philosophy, URL: https://plato.stanford.edu/archives/spr2021/entries/vico.

Yakimtsov V. Evoliutsiia suchasnoi naukovoi kartyny svitu [The evolution of the modern scientific picture of the world], 2018, P. 121–122 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-10