Поняття “історичного часу” крізь призму постнекласичної науки
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.4.2020.222Ключові слова:
астрономічний час, історичний час, постнекласична наука, саморегулююча система, аксіологічна складоваАнотація
Мета наукового дослідження полягає в спробі філософсько-теоретичної рефлексії поняття "історичного часу" через призму постнекласичної науки, визначити його відповідність з дефініціями в класичну і некласичну епоху наукової раціональності, теоретично обґрунтувати з позиції складної саморегульованої системи і аксіологічного наповнення. Актуальність дослідження обумовлена парадигмальним зрушенням від некласичної до постнекласичної науки, що призвело до переосмислення основних теоретичних концептів, зокрема, невід'ємної частини історичної науки - історичної доби. Для досягнення цієї мети були використані методи аналізу, синтезу та інші. Висновки: в процесі дослідження було встановлено, що про історичний час в контексті постнекласичної науки можна говорити, з одного боку, як про складну саморегулюючу систему, а з іншого, - як про аксіологічно наповнений концептПосилання
Chekanceva Z. A Obraz vremeny y Ystorycheskye predstavlenyja: Rossyja – Vostok – Zapad [The Image of Time and Historical Representations: Russia – East - West], 2010, Moskow, P. 73 [in Russian].
Herasymov H. Y. “Ystorycheskoe vremja Fylosofyja y kuljtura” [Historical time Philosophy and culture], Fylosofyja y kultura [Philosophy and culture], 2018, N 4, P. 28–38, URL: https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=24924 [in Ukraine].
Jacyk S. Chto takoye shkola “Annalov” [What is the School of the Annals”], URL: https://arzamas.academy/materials/979 [in Russian].
Kirijenko A. O. “Istorychnyj chas jak teoretychna problema”, [Historical time as a theoretical problem], Humanitarnyy chasopys [Humanities magazine], N 2, 2013, URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2013_2_11 [in Ukrainian].
Mezhuev V. “Ydeja vsemyrnoj ystoryy v uchenyy Karla Marksa” [The idea of world history in the teachings of Karl Marx], Logos, N 2 (81), P. 5 [in Russian].
Repina Р., ed. Obrazy vremeni i istoricheskiye predstavleniya: Rossiya - Vostok - Zapad. Moskva [Images of Time and Historical Representations: Russia - East – West. Moskow], Moskva, 2010, 960 p. [in Russia].
Rumjanceva M. F. Lenejnaja nelenejnaja temporaljnostj v ystoryy – Istorycheskye predstavlenyja: Rossyja – Vostok – Zapad [Non-linear linear temporality in history - Historical representations: Russia – East – West], 2010, Moskow, P. 29 [in Russian].
Stepyn V. S Postneklassyka: fylosofyja, nauka, kultura [Post-nonclassics: philosophy, science, culture], 2009, Sankt-Peterburgh, P. 251 [in Russian].
Tjulyna A. V. Metodologicheskiye printsipy postroyeniya kontseptsii istorii v russkom pozitivizme [Methodological principles foe desining the concept of history in russian positiveism], Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya [Modern problems of science and education], 2015, N 1 (Part 1), URL: https://nbpublish.com/library_read_article.php?id=24924 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).