Топос Скіфії в середньовічних Origo gentis
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.4.2018.74Ключові слова:
Скіфія, антична географія, Origogentis, Велике переселення народів, Сага обІнглінгах, Арбротская деклараціяАнотація
Концепція Скіфії як давньої прабатьківщини відігравала важливу роль в Origogentis - псевдоісторичних творах про походження народів та дінастій епохи середньовіччя. Зокрема, Скіфія фігурувала в якості проміжного (Йордан) або вихідного (Ісидор Севільський) пункту міграції готовий; країни походження предків шотландців (Біда Високоповажний, Арбротская декларація) і ірландців (Книга захоплень Ірландії); батьківщини нордических богів і предків норвезької правлячої династії (Сага про інглінгів). Прийнято вважати, що середньовічні автори використовували фонетична подібність термінів Scythae / Scythia, Gothi, Scotti, Svíþjoð (Швеція), Scedenig (Скандинавія) для того, щоб сконструювати зв'язок між середньовічними королівствами, історією античного світу і біблійної генеалогією. Мета даної статті - показати, що причини, за якими Скіфія стала вважатися прабатьківщиною середньовічних народів були набагато складніше. У статті продемонстровано, що автори Origogentis, крім Біблії, були змушені в тій чи іншій мірі слідувати двом іншим світоглядних орієнтирів - епічної традиції про перебування німецьких народів в Північному Причорномор'ї, а також греко-римської географії, згідно з якою Скіфія, Скандинавія, міфічна Гіперборея, Британія та Ірландія були розташовані по сусідству і представляли собою північну периферію населеного світу. Дана гіпотеза, сформульована з використанням методів інтелектуальної історії, визначає новизну статті. Висновки. Вигадані історії про «вихід із Скіфії» були засновані на античних і середньовічних географічних і світоглядних уявленнях та, принаймні частково, спиралися на реальні історичні події епохи Великого переселення народів. Скіфський топос відігравав важливу роль у формуванні ідентичностей середньовічних народів.
Посилання
Wolfram H. Le genre de l'Origo gentis, Revue belge de Philologie et d'Histoire, 1990, 68–4, P. 801.
Plassman A. Origo gentis. Identitäts- und Legitimitätsstiftung in früh- und hochmittelalterlichen Herkunftserzählungen (Orbis mediaevalis. Band 7), Berlin: De Gruyter, 2006, 458 p.
Wolfram H. Origo et religio: ethnic traditions and literature in early medieval texts, Early medieval Europe, 1994, Vol. 3.1, P. 19–38 [in English].
Kristiansen K. Sea faring voyages and rock art ships. in: Clark P. (ed.), The Dover Bronze age boat in context: Society and water transport in Prehistoric Europe, Oxford: Oxbow books, 2004, P. 116 [in English].
Shirokova N. Kultura keltov i nordicheskaya tradicyya antichnosti [Celtic culture and the Nordic tradition of antiquity], Sankt-Peterburg: Evraziya, 2000, P. 17–48 [In Russian].
Lennon J. Irish Orientalism. A literary and intellectual history, Syracuse: Syracuse University Press, 2008, P. 26 [in English].
Carey J., 2005, Russia, cradle of Gael. In: Parallels between Celtic and Slavic. Studia Celto-Slavica 1. Coleraine, P. 149–160 [in English].
Erlikhman V. ed. Beda Dostopochtennyi. Tserkovnaya istoriya naroda anglov [Trouble of the revelations. Church history of the peoples of England], Sankt-Peterburg: Aleteya, 2001, Note 44 [In Russian]
The Declaration of Arbroath. National records of Scotland, URL: https://www.nrscotland.gov.uk/research/learning/features/the-declaration-of-arbroath [in English].
Sturluson S. Krug Zemnoi [Earth Circle], Moskva: Nauka, 1980. P. 11 [In Russian].
Kristjánsson J. Icelandic manuscripts: sagas, history, and art, Reykjavík: Icelandic Literary Society, 1996, P. 43 [in English].
Ghosh S. Kings' Sagas and Norwegian History, Problems and Perspectives, Leiden, Brill, 2011, P. 141 [in English].
Schukin M. B. Gotskiy put’ (goty, Rim i cherniakhovskaya kultura) [Gothic way (Goths, Rome and Chernyakhov culture)], Sankt-Peterburg: Filologicheskiy Fakultet Sankt-Peterburgskogo Gosudarstvennogo Universiteta, 2005, 576 p. [in Russian].
Schukin M. B. Gotskiy put’ (goty, Rim i cherniakhovskaya kultura) [Gothic way (Goths, Rome and Chernyakhov culture)], Sankt-Peterburg: Filologicheskiy Fakultet Sankt-Peterburgskogo Gosudarstvennogo Universiteta, 2005, 129–130 p. [in Russian].
Beovulf. Starshaya Edda. Pesn o Nibelungah [Beowulf. Elder edda. Song of the Nibelungs], Moskva: Hudozhetvennaya literatura, 1975, P. 327–333 [InRussian].
Raevskyi D. Mir skifskoy kultury [World of Scythian culture], Moskva: Yazyki slavianskih kul’tur, 2006, P. 139–147 [InRussian].
Melnikova E. Germanskiy geroicheskiy epos v srednevekovoy Skandinavii [German heroic epic in medieval Scandinavia], Moskva: Russkiy fond sodeystviya obrazovaniyu i nauke, 2012, P. 122–137 [InRussian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).