Спілкування як основа професійної діяльності фахівців-медиків
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.4.2017.120Ключові слова:
спілкування, професійне спілкування, вербальне і невербальне спілкування, індивідуальна і колективна професійна моваАнотація
Мета дослідження. У статті розглядається спілкування як необхідна умова професійної, наукової діяльності та кар'єрного зростання, описуються основні види, форми і засоби спілкування, а також структурна організація мови; вказується на особливості вербального і невербального спілкування, гендерних аспектів професійного мовлення. Крім того, розглядаються види індивідуального і колективного спілкування в професійній діяльності. Методи дослідження: описовий - для опису основних процесів спілкування; зіставлення - для аналізу, синтезу і узагальнення основних лінгвістичних теорій, а також процесів, що відбуваються під час спілкування; методики лінгвістичного спостереження, класифікації і систематизації - для поділу форм, засобів і методів спілкування, відмінності особливостей вербального та невербального спілкування, індивідуальних і колективних видів мовлення. Наукова новизна. Вперше зроблена спроба систематизувати особливості форм, видів і засобів професійного спілкування медичних працівників, а також проаналізовано своєрідність вербального і невербального, індивідуального і колективного спілкування в процесі професійної діяльності медиків. Висновки. Доведено, що необхідність швидко і безпомилково прийняти рішення, бути точним, переконливим вимагає від працівника будь-якої галузі, особливо медичної, бездоганного володіння різними видами, формами та засобами мови, культурою ділового спілкування, етикетом ділового спілкування. Тільки високопрофесійний, висококультурна, високоморальна і грамотна людина в сучасному суспільстві здатний вирішувати злободенні проблеми.
Посилання
L'yuis Richard D. Delovye kul'tury v mezhdunarodnom biznese. Ot stolknoveniya k vzaimoponimaniyu: Per. s angl. [Business culture in international business. From a collision to mutual understanding: Per. with English], M, Nauka, 1999, 213 p.
Vinoslavs'ka O. O. “Psihologiya. Navchal'nij posibnik” [Psychology. Tutorial], K., INKOS, 2005, 289 p.
Shelomentsev V. N. Etiket i kul'tura obsheniya [Etiquette and culture of communication], K., 1995.
Batsevich F. S. “Osnovi komunikativnoyi lingvistiki” [Fundamentals of Communication Linguistics], K., Vidavnichij tsentr "Akademiya", 2004, 344 p.
Sohan' L.V., Danchenko E.A., Soboleva N.I. Kul'tura zhizni lichnosti [Culture of the life of personality], Psihologicheskij zhurnal [Psychological journal], 1986, N. 5.
Vinoslavs'ka O. O. “Psihologiya. Navchal'nij posibnik” [Psychology. Tutorial], K., INKOS, 2005, 289 p.
Yager D. Delovoj etiket: kak vyzhit' i preuspet' v mire biznesa [Business etiquette: how to survive and excel in the business world], M., 1994.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).