Орозмовлення як стилетвірна ознака художньоi прози п. ХХІ ст.
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.4.2016.200Ключові слова:
мова прози, розмовність, стилізація розмовності, побутивізм, діалектизм, етнографізм, росіянізм, жаргонізм, сленгізм, фразема, комунікемаАнотація
У статті розглянуто поняття "разговорность" в аспекті історії та стилістики української мови. Представлений аналіз структурно-семантичних, ареальних і функціональних параметрів лексичних і фразеологічних засобів стилізації разговорности, які охоплюють загальноприйняту і функціонально обмежену розмовну лексику, імена для виконання читача, етнографічної та експресивно-виразних функцій.Посилання
1. Bybyk S. P. “Yakbynebuvtakym, nebuvbyYakym: (Antroponimyvopovidanniakh Hryhora Tiutiunnyka)” [If it were not so, would not be like: (Anthroponomy in the stories of Grigor Thyoutunnik)], Kulturaslova, 1996, N. 48–49, P. 72– 78 (in Ukranian).
2. Boiko N. I. Ukrainska ekspresyvna leksyka: problemysemantykyifunktsionuvannia [Ukrainian expressive vocabulary: problems of semantics and functioning], avtoreferat, Kyiv, 2006, 36 p. (in Ukranian).
3. Bybyk S. P. Ukrainskausna literaturnamova vkulturipovsiakdennia [Ukrainian oral literary language in the culture of everyday life], Nizhyn, Aspektpolihraf, 2013, 589 p. (in Ukranian).
4. Koptilov V. V. Teoriia i praktyka perekladu [The theory and practice of translation], Kyiv, Yunivers, 2002, 280 p. (in Ukranian).
5. Hryvennaia E. N. Stylyzatsyia razghovornoi rechy v khudozhestvennoi proze: kulturno-ystorycheskyi y lynhvostylystycheskyi aspekty: Na materyale proyzvedenyi A. Remezova [Stylization of rational things in artistic prose: cultural-historical and linguistic aspects: On the material is A. Remezov's novel], dissertation, Krasnodar, 2005, 153 p. (in Russian).
6. Kovtun L. S., Syrotynynoi O. B. Razgovornyy yazyk v khudozhestvennom tekste [Deconstructed language in the literary text], Voprosy stylystyky, 1969, N. 3, P. 101–112 (in Russian).
8. Vynohradov V. V. O yazyke khudozhestvennoy prozy [On the language of artistic prose monohrafyia], Moscow, Nauka, 1980, 360 p. (in Russian).
9. Vynokur T. H. Zakonomernosti stilisticheskoho ispol’zovaniya yazykovykh edinits [The patterns of stylistic use of language units monohrafyia], Moscow, Nauka, 1980, 237 p. (in Russian).
10. Ohiienko I. Istoriia ukrainskoi literaturnoi movy [History of the Ukrainian literary language], Kyiv, Nasha kultura i nauka, 2004, 440 p. (in Ukranian).
11. Bartmińsky J. Wspόłczesny język polski, Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, Lublin, 2010, 659 p.
12. Babych N. D. Frazeolohiia ukrainskoi movy [Ukrainian phraseology], Chernivtsi, 1971, Ch. 2, 91 p. (in Ukranian).
13. Melykian V. Yu. Problema statusa i funktsionirovanie kommunikem [The problem of status in the functioning of the communique], Rostov-na-Donu, Rosizdat, 1999, 200 p. (in Russian).
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
