Проблеми перекладу французьких медичних термінів – епонімів на украiнську мову

Автор(и)

  • Inna Tomka БДМУ,
  • Alexandr Rak БДМУ,
  • Gennadii Lekhkun БДМУ,

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.4.2016.195

Ключові слова:

медичний термін, термін-епонім, труднощі перекладу, французька мова, німецька мова, українська мова, синдром, транслітерація

Анотація

У статті розкриваються проблеми перекладу французьких і німецьких медичних термінів - епонімів на українську мову. Є різні погляди вчених щодо доцільності використання термінів - епонімом. Аналіз термінів - епонімів дозволив виділити найголовніші лексико-семантичні групи. Розглянуто проблеми вживання термінів - епонімом в сучасному медичному дискурсі. У перспективі бажано скласти спеціалізовані словники з медичними термінами - епонімами.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-24

Номер

№ 4 (2016): Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Розділ

Мовознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).