Організація дистанційного вивчення французької мови як іноземної: до питання про інтеракцію
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.3.2020.203Ключові слова:
інтеракція, дистанційне навчання, синхронна форма навчання, асинхронна форма навчанняАнотація
Метою наукової розвідки є висвітлити основні аспекти інтеракції у дистанційному вивченні французької мови у синхронній та асинхронній формах. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше окреслено три види інтерактивної взаємодії при дистанційному вивченні французької мови: інтерактивна взаємодія між вчителем та учнями, інтерактивна взаємодія між учнями та інтерактивна взаємодія між учнями та навчальним матеріалом. У роботі використано метод критичного аналізу наукових джерел, метод наукового спостереження за навчальним процесом. Висновки. Ефективність дистанційного навчання залежить від ступеня інтерактивності, що є особливо важливим для вивчення французької мови як іноземної. Інтерактивна взаємодія у синхронній та асинхронний формах навчання забезпечується використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Раціональне поєднання таких технологій з вже існуючими методами викладання може стати запорукою ефективного формування у студентів іншомовної франкомовної компетенціїПосилання
Basque, J., Baillargeon, M. “La conception de cours à distance” [Creating distance learning courses], Le Tableau, Pédagogie universitaire. Québec: Université du Québec, 2013, 2(1). URL: https://pedagogie.uquebec.ca/le-tableau/la-conception-de-cours-distance [in French].
Boshier R., Mohapi M., Moulton G., Qayyum A., Sadownik L., Wilson M. “Best and worst dressed web courses: Strutting into the 21st century in comfort and style. Distance Education”, An international Journal, 1997, Vol. 18, P. 36-49 [in English].
Deshênes André-Jacques, Martin Maltais. Formation à distance et accessibilité [Distance Learning and Accessibility], Québec, Télé-université, 2006, P. 47, 53-54, 58, 71, 76, 80, 170 [in French].
Conseil supérieur de l’éducation. La formation à distance dans les universités québécoises: un potentiel à optimiser [Dinstance Learning at Quebec Iniversities : a Potential to Optimize], Québec, 2015, P. 162 [in French].
Grebennikova I. L'interaction médiatisée à travers le chat comme dispositif sociotechnique [Computer-based interaction via chat as socitech device], 2008, Vol 1, P. 20-30 [in French].
Kramsch C. Interaction et discours dans la classe de langue [Interaction and discourse in language classroom], Paris: Hatier, 1984, P.78 [in French].
Puentedura R. SAMR: A brief introduction [in English]. URL: http://hippasus.com/blog/archives/227
Télé-Education Nouveau-Brunswick. The Design, Developement and Delivery of Internet Based Training and Education, Télé-Education NB: Nouveau-Brunswick, 2000, P.128 [in English].
Vergara I. “Zoom fatigue”: pourquoi les discussions en visioconférence sont si épuisantes [Zoom Fatigue : why discussions through videoconferences are so exhausting ?], Figaro, 2020 [in French]. URL: https://www.lefigaro.fr.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
