Полісемантичний термін як лексична та семантична особливість терміносистеми міжнародних відносин
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.3.2020.201Ключові слова:
термінологія міжнародних відносин, полісемія, полісемантичний термін, внутрішня полісемія, зовнішня полісемія, радіальна полісемія, ланцюгова полісемія, радіально-ланцюгова полісеміяАнотація
Мета дослідження. Дана наукова розвідка має на меті висвітлити полісемантичні відносини у терміносистемі міжнародних відносин, проаналізувати багатозначність терміна як природний вияв властивої лексичній системі мови тенденції до полісемії. Основним методом дослідження є аналітико-описовий, також використані контрастивний та статистичні методи. Наукова но-визна роботи полягає в тому, що комплексно, синтагматично та парадигматично досліджується терміносистема міжнародних відносин, показано взаємозв’язок появи полісемантичних термінів у даній фаховій субмові з сучасними тенденціями розвитку міжнародних відносин. У процесі аналізу термінології міжнародних відносин виявлено два типи полісемії: внутрішню та зовнішню. При порівнянні полісемії в термінах-словах і в термінологічних сполученнях виявлено повну перевагу однослівних термінів. Проведений аналіз дає змогу говорити про “обернено пропорційну залежність між довжиною термінологічного словосполучення і полісемією. Полісемантичні лексичні одиниці термінології міжнародних відносин розрізняються на підставі своєї словотворчої структури: кореневі слова та словотворчі похідні. Під час дослідження встановлено, що серед багатозначних похідних термінів переважну більшість складають суфіксальні утворення. Було виділено і вивчено три типи багатозначності: радіальна полісемія, ланцюгова полісемія та радіально-ланцюгова полісемія. Значення багатозначних слів утворюють семантичні поля, компоненти яких пов’язані якоюсь загальною основою. Вирізняють два види семантичних полів: предметні або денотатні поля та понятійні чи сигніфікативні поля. Між значеннями полісемантичного слова допустимі три типи відношень: перетин, включення і семантична омонімія. Результати аналізу терміносистеми міжнародних відносин свідчать, що характерними рисами виникнення нових значень у даній термінології є логічні відношення підпорядкування (гіпонімії) та перехрещування (метафори та метонімії). Переважно в основі виникнення багатозначних термінів цієї терміносистеми лежить метонімія. Полісемія в терміносистемі міжнародних відносин може бути граматичною і термінологічною. Полісемія також поділяється на денотативну, сигніфікативну та денотативно-сигніфікативну. Дослідження терміносистеми міжнародних відносин свідчить, що найпоширенішим видом полісемії в даній терміносистемі є денотативно-сигніфікативна. Висновки. Отже, в результаті проведеного нами аналізу терміносистеми міжнародних відносин ми дослідили, що: полісемантичні терміни в терміносистемі міжнародних відносин складають приблизно 3% від усього дослідженого корпусу ТО; для даної терміносистеми характерні такі види багатозначності: радіальна, ланцюгова, радіально-ланцюгова; денотативна, сигніфікативна та денотативно-сигніфікативна; між ЛСВ терміна проаналізованої термінології найхарактернішими є метонімічні зв’язки; за словотворчою структурою полісемантичні терміни міжнародних відносин поділяються на: прості (кореневі), похідні й складні.Посилання
Anisimova A. G., Malakhova V. L., Abdulrahimov E. “Challenges of translating polysemantic and multiequivalent terms within the framework of economic professional discourse”, Professional Discourse & Communication, N 1(1), 2019, P. 46–54 [in English].
ApresianYu. D. “Trudnosti postroieniia formalnoi modela yazyka” [Difficulties in building a formal language model] Kibernetika: Perspektivy razvitiia. [Cybernetics. Development prospects], Мoskva: Nauka, 1981, P. 109–113 [in Russian].
Gak V. G. “K tipologii lingwisticheskikh nominatsyi” [On typology of linguistic nominations] Yazykovaia nominatsyia: Obshchiie voprosy [Language nomination. General questions], Мoskva: Nauka, 1977, Р. 230–293 [in Russian].
Ohui O. D. “Tekst, leksyko-semantychna hrupa, polisemichne slovo, semantychni tendentsii ta sproba yikh rekonstruktsii [Text, lexical and semantic group, polysemantic word, semantic tendencies and attempt of their reconstruction], Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Series: Hermanska filolohiia [Scientific Bulletin of Chernivtsi University. Series. German philology], Chernivtsi, Vol. I, 1996, P. 26 [in Ukrainian].
Stepanov Yu. S. “Semantika” [Semantics], Lingwisticheskii entsyklopedicheskii slovar [Linguistic encyclopedic dictionary], Moskva: Sovetskaia Entsyklopediia, 1990, P. 438–439 [in Russian].
Superanskaya А. V. Obshchaia terminologiia: voprosy teorii [General Terminology: Theoretical issues], Мoskva: Nauka, 1989, 243 p. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).