Полісемантичний термін як лексична та семантична особливість терміносистеми міжнародних відносин

Автор(и)

  • Zoya Kudelko Буковинський державний медичний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24061/2411-6181.3.2020.201

Ключові слова:

термінологія міжнародних відносин, полісемія, полісемантичний термін, внутрішня полісемія, зовнішня полісемія, радіальна полісемія, ланцюгова полісемія, радіально-ланцюгова полісемія

Анотація

Мета дослідження. Дана наукова розвідка має на меті висвітлити полісемантичні відносини у терміносистемі міжнародних відносин, проаналізувати багатозначність терміна як природний вияв властивої лексичній системі мови тенденції до полісемії. Основним методом дослідження є аналітико-описовий, також використані контрастивний та статистичні методи. Наукова но-визна роботи полягає в тому, що комплексно, синтагматично та парадигматично досліджується терміносистема міжнародних відносин, показано взаємозв’язок появи полісемантичних термінів у даній фаховій субмові з сучасними тенденціями розвитку міжнародних відносин. У процесі аналізу термінології міжнародних відносин виявлено два типи полісемії: внутрішню та зовнішню. При порівнянні полісемії в термінах-словах і в термінологічних сполученнях виявлено повну перевагу однослівних термінів. Проведений аналіз дає змогу говорити про “обернено пропорційну залежність між довжиною термінологічного словосполучення і полісемією. Полісемантичні лексичні одиниці термінології міжнародних відносин розрізняються на підставі своєї словотворчої структури: кореневі слова та словотворчі похідні. Під час дослідження встановлено, що серед багатозначних похідних термінів переважну більшість складають суфіксальні утворення. Було виділено і вивчено три типи багатозначності: радіальна полісемія, ланцюгова полісемія та радіально-ланцюгова полісемія. Значення багатозначних слів утворюють семантичні поля, компоненти яких пов’язані якоюсь загальною основою. Вирізняють два види семантичних полів: предметні або денотатні поля та понятійні чи сигніфікативні поля. Між значеннями полісемантичного слова допустимі три типи відношень: перетин, включення і семантична омонімія. Результати аналізу терміносистеми міжнародних відносин свідчать, що характерними рисами виникнення нових значень у даній термінології є логічні відношення підпорядкування (гіпонімії) та перехрещування (метафори та метонімії). Переважно в основі виникнення багатозначних термінів цієї терміносистеми лежить метонімія. Полісемія в терміносистемі міжнародних відносин може бути граматичною і термінологічною. Полісемія також поділяється на денотативну, сигніфікативну та денотативно-сигніфікативну. Дослідження терміносистеми міжнародних відносин свідчить, що найпоширенішим видом полісемії в даній терміносистемі є денотативно-сигніфікативна. Висновки. Отже, в результаті проведеного нами аналізу терміносистеми міжнародних відносин ми дослідили, що: полісемантичні терміни в терміносистемі міжнародних відносин складають приблизно 3% від усього дослідженого корпусу ТО; для даної терміносистеми характерні такі види багатозначності: радіальна, ланцюгова, радіально-ланцюгова; денотативна, сигніфікативна та денотативно-сигніфікативна; між ЛСВ терміна проаналізованої термінології найхарактернішими є метонімічні зв’язки; за словотворчою структурою полісемантичні терміни міжнародних відносин поділяються на: прості (кореневі), похідні й складні.

Посилання

Anisimova A. G., Malakhova V. L., Abdulrahimov E. “Challenges of translating polysemantic and multiequivalent terms within the framework of economic professional discourse”, Professional Discourse & Communication, N 1(1), 2019, P. 46–54 [in English].

ApresianYu. D. “Trudnosti postroieniia formalnoi modela yazyka” [Difficulties in building a formal language model] Kibernetika: Perspektivy razvitiia. [Cybernetics. Development prospects], Мoskva: Nauka, 1981, P. 109–113 [in Russian].

Gak V. G. “K tipologii lingwisticheskikh nominatsyi” [On typology of linguistic nominations] Yazykovaia nominatsyia: Obshchiie voprosy [Language nomination. General questions], Мoskva: Nauka, 1977, Р. 230–293 [in Russian].

Ohui O. D. “Tekst, leksyko-semantychna hrupa, polisemichne slovo, semantychni tendentsii ta sproba yikh rekonstruktsii [Text, lexical and semantic group, polysemantic word, semantic tendencies and attempt of their reconstruction], Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Series: Hermanska filolohiia [Scientific Bulletin of Chernivtsi University. Series. German philology], Chernivtsi, Vol. I, 1996, P. 26 [in Ukrainian].

Stepanov Yu. S. “Semantika” [Semantics], Lingwisticheskii entsyklopedicheskii slovar [Linguistic encyclopedic dictionary], Moskva: Sovetskaia Entsyklopediia, 1990, P. 438–439 [in Russian].

Superanskaya А. V. Obshchaia terminologiia: voprosy teorii [General Terminology: Theoretical issues], Мoskva: Nauka, 1989, 243 p. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-29