Когнітивна антропологія як актуальна літературознавча методологія
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.3.2017.92Ключові слова:
когнітивна антропологія, теорія фікціонального світів, можливі світи, текст, дискурсАнотація
Стаття присвячена розгляду поняття, сутності та основних тез когнітивної антропології як літературознавчої методології, яка представляє собою комплексний підхід до аналізу фікціонного світу, що синтезує когнітивний і антропологічний інструментарій з метою дослідити текстовий і дискурсивний світи як складові частини фікціонного. Проаналізовано теорії можливих, текстових, фікціонних світів, визначені їх загальні і відрізнитільні риси, окреслено перспективи поєднання. На основі аналізу представлена власна концепція структури світу тексту. Автор запропонував фікціонний (художній) світ поділити на дискурсивний (представлений світами автора і читача) і текстовий, який зі свого боку складається з реального художнього світу, де розгортаються події, і приватного світу персонажа (включає подміри знань, обов'язків, бажань, намірів, фантазій, припущень). Концепція структури фікціонного світу демонструється на прикладі творчості Г. Пагутяк.
Посилання
1. Holodiuk I. R. Heroy fiktsiynoho svitu ukrayins’koho literaturnoho modernizmu [Character of the Fictional World of Ukrainan Literary Modernism], Аvtoref., Ivano-Frankivsk, 2015, 20 р. (in Ukrainian).
2. Lugea J. The Layered Architecture and Accessibility Relations of Text-World Theory and Inception: [E-source], URL: https://www.academia.edu/2098913/The_Layered_Architecture_and_ Accessibility_ Relations_of_Text-World_Theory_and_Inception
3. Gavins J. «(Re)thinking Modality: A Text-world Perspective», Journal of Literary Semantics, 2005, N. 2 (34), P. 79−93.
4. Gavins J. «(Re)thinking Modality: A Text-world Perspective», Journal of Literary Semantics, 2005, N. 2 (34), P. 85.
5. Lugea J. The Layered Architecture and Accessibility Relations of Text-World Theory and Inception: [E-source], URL: https://
www.academia.edu/2098913/The_Layered_Architecture_and_ Accessibility_ Relations_of_Text-World_Theory_and_Inception
6. Pavel Th. Fictional Worlds, Cambridge, Harvard University Press, 1986, 178 p.
7. Doležel L. Heterocosmica: Fiction and Possible Worlds, Baltimore, The Johns Hopkins University Press, 2000, 339 p .
8. Eko U. Rol’ chytatelya. Isslyedovaniye pо semiotike teksta [The Role of the Reader: Explorations in the Semiotics of Texts], SPb., Sympozium, 2005, 502 p. (in Russian).
9. Doležel L. Heterocosmica: Fiction and Possible Worlds, Baltimore, The Johns Hopkins University Press, 2000, 339 p.
10. Ryan M.-L. Possible Worlds: [E-source], URLL:http://hup.sub.unihamburg.de/l hn/index.Php/Possible_Worlds
11. Ryan M.-L. Possible Worlds: [E-source], URLL:http://hup.sub.unihamburg.de/l hn/index.Php/Possible_Worlds
12. Stockwell P. Cognitive Poetics, London, Routledge, 2002, 193 p.
13. Cuddon J. A. Dictionary of Literary Terms and Literary Theory, 2011, P. 279.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).