Історія та перспективи збереження статусу України як ядерної держави: історичний та джерелознавчий аспекти
DOI:
https://doi.org/10.24061/2411-6181.2.2020.178Ключові слова:
історія України, ядерне роззброєння, ядерна зброя, денуклеаризация, дипломатична альтернатива, статус ядерної державиАнотація
Мета статті передбачає відповідь на актуальне, історично важливе в сучасному українському суспільстві питання про можливість збереження для України статус ядерної держави, з'ясувати можливі перспективи збереження статусу України як ядерної держави, вивчивши історичний і джерелознавчий аспекти проблеми. Матеріали та методи. Нормативною базою дослідження є заява Верховної Ради України "Про без'ядерний статус України", Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" від 16 листопада 1994 року, "Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї" від 5 листопада 1994 і ін. При дослідженні використовуються методи фундаментального аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення. Наукова новизна. Досліджено основні аспекти проблеми ядерного роззброєння України. Розглядається можливість альтернативи її ядерного роззброєння, а також аналізується добровільна відмова України від ядерного потенціалу, його мотиви, причини і перспективи, що відкриваються перед дипломатичним ланкою країни в майбутньому. Висновки. У суспільстві і серед "молодих" політиків поширена думка про помилковість денуклеаризації, відбите в публіцистичних матеріалах ЗМІ. Однак, проаналізувавши нормативні документи, а також внутрішні і зовнішні проблеми України на момент прийняття рішення про ядерне роззброєння, що здаються зараз не дуже критичними, автори прийшли до висновку про перевагу прийняття такого рішення. Керівники України 1990-х рр. вважали ядерне роззброєння практично неминучим і згодні визнавати лише тактичні прорахунки, оскільки теоретичну можливість утримувати і розвивати ядерну зброю в Україні слід визнати вірогідною з точки зору економічного і наукового потенціалу. У той же час, зовнішньополітичний тиск, перш за все з боку США, вплинуло на процес роззброєння. Українське керівництво не змогло реалізувати всі шанси більш вигідного конвертації відмови від ядерної зброї в економічні і політичні переваги для країниПосилання
Bezsmertniy R. “Yaderna zbroya Ukrayini: zabuty ne mozhna povernuty” [Nuclear Weapons of Ukraine: Forget You Can't Return], Tsensor [The Censor], URL: https://censor.net.ua/blogs/3097325/yaderna_zbroya_ukrani_zabuti_ne_mojna_turn [in Ukrainian].
Deklaratsiya pro derzhavnyy suverenitet Ukrayiny [Declaration on State Sovereignty of Ukraine], Vidomosti Verkhovnoyi Rady URSR, 1990 [in Ukrainian].
Galaka S. P. Yaderne nerozpovsyudzhennya u svItovIy polItitsI [Nuclear Nonproliferation in World Politics], 2006, P. 22 [in Ukrainian].
Gayshevska T. “Ukrayina mae vse dlya vIdnovlennya yadernogo statusu” [Ukraine has everything to restore its nuclear status], Obozrevatel [The rewiewer], 04 January 2018, URL: https://www.obozrevatel.com/ukr/tech/ukraina-mae-vse-dlya-vidnovlennya-yadernogo-statusu-general.htm [in Ukrainian].
Ivshyna L. “Chi mogla Ukrayina zberegti yadernu zbroyu?” [Could Ukraine keep nuclear weapons?], Den’ [The day], URL: https://day.kyiv.ua/en/article/podrobyci/chy-mogla-ukrayina-zberegty-yadernu-zbroyu [in Ukrainian].
Kondratenko O.Yu. Protses yadernogo rozzbroennya i Ukrayina [The Nuclear Disarmament Process and Ukraine], Scientific Bulletin of the Institute of International Relations of NAU, 2011, P. 75-79 [in Ukrainian].
Kotsyuba R. O. Konstitutsiyno-pravovi garantiyi yadernoyi bezpeki mizhnarodniy ta natsionalniy aspekti [Constitutional and legal guarantees of nuclear safety international and national aspects], 2017, P. 40 [in Ukrainian].
Makhno O. V. Vidmova Ukrayiny vid yadernoho statusu ta stverdzhennya pozytyvnoho mizhnarodnoho imidzhu derzhavy [Refusal of Ukraine on the nuclear status and affirmation of a positive international image of the state], Pages of history, 2013, P. 198–205, URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sisi_2013_36_22 [in Ukrainian].
Omelyanyuk S. Polіtikopravovі akti, scho viznachili bez’yaderniy status Ukrayini [Political Laws that Determined the Nuclear-Free Status of Ukraine], Viche [The convocation], 2010, P. 12-15 [in Ukrainian].
Pokas M. S. Kontseptualna evolyutsiya politiki SShA v pitanni denuklearizatsiyi Ukrayini (1991-1997 rr.) [Conceptual evolution of US policy on the issue of denuclearization of Ukraine (1991-1997)], 2001, P. 18 [in Ukrainian].
Snehyrev D. “Yaderniy status Ukrayini. MIf chy realnist” [Nuclear status of Ukraine. Myth or Reality], Glavred [The Main Editor], 31 June 2016, URL: https://glavred.info/politics/379961-yaderniy-status-ukrajini-mif-chi-realnist.html [in Ukrainian].
Ukrinform “Turchinov nazvav yaderne rozzbroennya Ukrayini Istorichnoyu pomilkoyu” [Turchynov called Ukraine's nuclear disarmament a historical mistake], URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2439691-turcinov-nazvav-aderne-rozzbroenna-ukraini-istoricnou-pomilkou.html [in Ukrainian].
VIdnoviti yaderniy potentsIal zaklikayut provokatori abo neviglasi – eks-ministr yadernoyi bezpeki Yuriy Kostenko [Provocators or non-voters call for restoring nuclear potential - former nuclear security minister Yuriy Kostenko], URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28076910.html [in Ukrainian].
Yaderniy status Ukrayini. MIf chi realnist [Nuclear status of Ukraine. Myth or Reality], URL: https://glavred.info/politics/379961-yaderniy-status-ukrajini-mif-chi-realnist.html [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Актуальні питання суспільних наук та історії медицини
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by-nc-nd/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).